Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії
Нормативна база:
• Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.
• Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26.06.1973 р., № 138;
• Конвенція про заборону та негативні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17.06.1999р. № 182;
• Кодекс законів про працю України ;
• Сімейний кодекс України;
• Цивільний кодекс України;
• Закон України «Про охорону праці»;
• Закон України «Про відпустки».;
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» від 31.03.1993р., № 46;
• Наказ Міністерства статистики України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
• Наказ Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми" від 22.03.1996 р. № 59
Тривалість робочого часу неповнолітніх
Трудовим законодавством передбачена скорочена тривалість робочого часу для неповнолітніх (п.1 ч.1 ст. 51 КЗпП України).
| Категорія працівників | Учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул |
Неповнолітні віком від 15 до 16 років |
Неповнолітні віком від 16 до 18 років | ||
| Тривалість робочого часу | 24 години на тиждень | 24 години на тиждень | 36 годин на тиждень | ||
Дещо іншим є робочий час для неповнолітніх, які працюють протягом навчального року. Тривалість їх робочого часу не повинна перевищувати половини відповідних максимальних норм скороченого робочого часу. Тобто, якщо працівнику 17 років і він працює під час навчання, то тривалість його робочого часу має бути не більшою 18 годин на тиждень (максимально допустима для його віку 36 годин, відповідно половина – 18 годин).
| |||||
Оплата праці
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов.
| Категорія працівників | Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи | Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт | Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час |
| Оплата праці | в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи | за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників | пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати |
| Підстава | ч. 1 ст. 194 КЗпП України | ч. 2 ст. 194 КЗпП України | ч. 3 ст. 194 КЗпП України |
Відпустка
- Особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час.(ст. ст.75, 195 КЗпП України]).
Це означає, що при складанні графіків надання відпусток власник та профспілковий комітет зобов’язані врахувати зазначену норму. Неповнолітній працівник має бути повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижня до початку відпустки (ст.79 КЗпП України).
- Щорічна основна відпустка неповнолітнім може надаватись також у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на даному підприємстві, в організації, установі.
- Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
Права та гарантії неповнолітніх
Неповнолітні громадяни, згідно КЗпП України, в сфері трудового законодавства користуються такими гарантіями, пільгами:
1. Право на безкоштовний медичний огляд.
Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст.169, 191 КЗпП України).
- Для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше приймається на роботу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
- Працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
- Молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вирішення спорів
Позасудовий порядок
Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
Отже, в разі, якщо власником підприємства (керівником) було порушено норми КЗпП України, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:
- первинної профспілкової організації (ст.ст. 246, 247 КЗпП України);
- в разі виникнення трудового спору - до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (стаття 221 КЗпП України);
- територіальної державної інспекції праці.
Судовий порядок
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутись з позовом безпосередньо до суду особисто або через законного представника в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України).
