Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії
Нормативна база:
• Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.
• Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26.06.1973 р., № 138;
• Конвенція про заборону та негативні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17.06.1999р. № 182;
• Кодекс законів про працю України ;
• Закон України «Про охорону праці»;
• Закон України «Про відпустки».;
Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх
Статтею 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено загальне правило щодо заборони прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Особи віком з 14 до 15 років можуть прийматись на роботу за згодою одного з батьків у вільний від навчання час для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання у загальноосвітніх школах, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладах.
Отже, при прийнятті на роботу неповнолітньої особи необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:
1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта);
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.
Права та гарантії неповнолітніх
Неповнолітні громадяни згідно КЗпП України в сфері трудового законодавства користуються такими гарантіями, пільгами:
1. Право на безкоштовний медичний огляд.
Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Надалі, до досягнення ними 21 року вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст.169, 191 КЗпП України).
2. Скорочена тривалість робочого часу: працівникам у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років, учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул - 24 години на тиждень.
3. Право на оплату праці при скороченій тривалості щоденної роботи.
При цьому, заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов. Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників (ст.194 КЗпП України).
4. Право працівника віком до 18 років на щорічну відпустку у зручний для нього час тривалістю 31 календарний день (ст. ст.75, 195 КЗпП України).
Це означає, що при складанні графіків надання відпусток власник та профспілковий комітет зобов’язані врахувати зазначену норму. Неповнолітній працівник має бути повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижня до початку відпустки (ст.79 КЗпП України). За перший рік роботи відпустка неповнолітньому має бути надана за його заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві.
Порядок укладення трудових відносин з неповнолітніми
Однією з особливостей укладання трудових відносин з неповнолітнім є оформлення письмового трудового договору. Відповідно до пункту 5 статті 24 КЗпП України, оформлення трудового договору в письмовій формі є обов’язковим при прийнятті неповнолітнього на роботу. Не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.
Після оформлення письмового трудового договору з неповнолітнім має бути виданий наказ про прийняття на роботу. Це може бути типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489 або у довільній формі.
Відповідно до формулювання у наказі вноситься запис і до трудової книжки працівника.
Обмеження при використанні праці неповнолітніх
В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років.Так, у ст. 190 КЗпП України встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. (Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46).
Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо.
Також у зв’язку з особливостями фізичного розвитку підлітків забороняється залучати осіб, котрим не виповнилося 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Ці норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом).
До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років взагалі не допускаються.
Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП України). При цьому нічним вважається час з 22 години до 6 години (ч. 3 ст. 54 КЗпП України); надурочними - роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП України); вихідними - дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст.ст. 67–69 КЗпП України).
Куди звертатися
Позасудовий порядок
Відповідно до ст. 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
Отже, в разі, якщо власником підприємства (керівником) було здійснено порушення норм КЗпП України працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:
- первинної профспілкової організації (ст. 246 КЗпП України);
- в разі виникнення трудового спору - до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (стаття 221 КЗпП України);
- територіальної державної інспекції праці.
Судовий порядок
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутись з позовом безпосередньо до суду особисто або через законного представника в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України).
