Застосування Національного переліку основних лікарських засобів

Нормативна база

• Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"
• Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення" (далі – постанова № 333)
• Положення про Національний перелік основних лікарських засобів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 лютого 2016 року № 84 (далі – Положення)
• Положення про застосування Національного переліку основних лікарських засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими засобами в закладах і установах охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я від 17 липня 2017 року № 801

Суть Національного переліку лікарських засобів

Національний перелік основних лікарських засобів (далі – Нацперелік) містить перелік основних безпечних лікарських засобів із доведеною ефективністю, які використовуються під час лікування найпоширеніших захворювань в Україні. Нацперелік затверджено постановою № 333 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1081).

Лікарські засоби включаються до Нацпереліку з урахуванням рівнів захворюваності населення, поширеності хвороб та смертності, доказів порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, а також галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та рівня фінансування медичної допомоги (підпункти 2,3 розділу І Положення).

Отримання лікарських засобів за Нацпереліком

Держава гарантує доступ пацієнтів до ліків зазначених у Нацпереліку, тобто пацієнти мають право отримувати їх безоплатно під час лікування у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), за умови що ці ліки зареєстровані в Україні. Не є винятком заклади екстреної та первинної медичної допомоги (стаття 54 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

Лікарські засоби, що містяться у Нацпереліку, повинні бути наявні у ЗОЗ у будь-який час, у необхідній кількості та у відповідних лікарських формах (для лікарських засобів) для забезпечення належного рівня функціонування у сфері охорони здоров'я (пункт 4 розділу І Положення).

Лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Нацпереліку підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (пункт11 постанови № 333).

До Нацпереліку можуть включатися лікарські засоби і не зареєстровані в Україні, але ЗОЗ можуть закуповувати і використовувати лише зареєстровані в Україні. Це передбачено для забезпечення можливості швидше робити доступними нові сучасні ліки: якщо препарат внесли до Нацпереліку, то виробник чітко розуміє, що препарат буде використовуватися, може навіть прорахувати свої прибутки від продажу, тому він буде зацікавлений у найшвидшій реєстрації препарату.

Зверніть увагу! Під час отримання призначень у лікаря доцільно поцікавитися, які із призначених ним ліків входять до Нацпереліку (тобто, які ліки пацієнт має право отримати безкоштовно протягом усього курсу лікування). Оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та програми медичних гарантій (частина десята статті 10 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення").