Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг

Зміни доЗакону про ЖКП

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина 5 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договорів між споживачем і постачальником, що розробляється постачальником згідно з Типовими договорами про надання житлово-комунальних послуг:

  1. Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;
  2. Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529;
  3. Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357;
  4. Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

Користування електричною енергією

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких документів:

  1. паспорта;
  2. реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу);
  3. документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача).

Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору.

Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача.

У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.

У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.

У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню.

Користування послугами водопостачання та водовідведення

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.

Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до Правил. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:

  1. заяву;
  2. опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;
  3. ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.

Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Користування послугами з опалення житлового приміщення

Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

Користування послугами з газопостачання

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору.

Договір постачання повинен містити такі істотні умови:

  1. обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
  2. обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
  3. обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
  4. обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
  5. обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
  6. порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.

У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги. У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

Облік використаних житлово-комунальних послуг

Облік електричної енергії

Електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися:

  • за розрахунковими книжками;
  • за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;
  • за карткою попередньої оплати.

Облік послуг з водопостачання та водовідведення

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів. Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

Порядок обліку теплової енергії

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Облік послуг з газопостачання

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Припинення користування житлово-комунальними послугами

  1. Припинення послуг з газопостачання
  2. Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам
  3. Припинення водопостачання

Статтею 23 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання. Однак таке обмеження водопостачання може застосовуватися виключно до споживачів-суб’єктів господарювання і не стосується споживачів з числа населення. Зокрема відповідно до статті 16-1 Закону екологічна броня застосовується з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду.

Таким чином, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» можливість припинення постачання води населенню за заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення не передбачена взагалі, а для інших споживачів (крім населення) передбачене лише обмеження до екологічної броні питного водопостачання.

Пунктом 3 статті 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу на:

  1. перерву для проведення ремонтних та профілактичних робіт виконавцем/ виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад, правилами технічної експлуатації і користування;
  2. міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок і закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов;
  3. ліквідацією наслідків, пов’язаних із дією непереборної сили.

Тобто, Закони «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» не надають права підприємствам водопостачання припиняти населенню постачання питної води.

Права та обов'язки споживача та виконавця

Споживач має право:

  • одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
  • одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
  • на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
  • на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
  • на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
  • на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
  • на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

Споживач зобов'язаний:

  • укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
  • своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
  • забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
  • за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
  • оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
  • дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
  • дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
  • своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
  • у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Виконавець має право:

  • розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством;
  • пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги;
  • брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
  • вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
  • вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
  • отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
  • на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Виконавець зобов'язаний:

  • забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
  • здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
  • підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
  • надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
  • своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
  • розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
  • утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
  • сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
  • вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
  • своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги. До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:

  • Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • Ветерани ВВВ;
  • Учасники бойових дій;
  • Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
  • Учасники війни;
  • Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
  • Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
  • Реабілітовані особи;
  • Діти війни;
  • Колишні в’язні концтаборів;
  • Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
  • Служба безпеки України;
  • Пенсіонер СБУ;
  • Пожежна охорона;
  • Непрацездатні особи працівника,який загинув;
  • МВС;
  • Непрацездатні особи працівника, який загинув;
  • Військовослужбовці;
  • Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
  • Інваліди військової служби;
  • Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
  • Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
  • Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
  • Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
  • Судді у відставці або на пенсії;
  • Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
  • Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
  • Ветеран військової служби;
  • Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
  • Ветеран СБУ;
  • Вдова ветерана військової служби;
  • Вдова ветерана органів МВС;
  • Вдова ветерана СБУ;
  • Багатодітні сім"ї;
  • Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • Ветерани податкової міліції;
  • Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
  • Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
  • Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
  • Ветерани служби цивільного захисту;
  • Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.

Порядок вирішення спорів

Досудовий порядок

Оформлення претензій

У разі порушення постачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.

Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови представника постачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.

Порядок та строки розгляду претензії залежить від виду житлово комунальної послуги та НПА яким регулюється порядок надання такої послуги. Всі необхідні посилання зазначені вище.

Судовий порядок

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні вирішуєтьсяв порядку позовного провадження у цивільному процесі

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Договірні_відносини_з_організаціями-монополістами,_які_надають_комунальні_послуги&oldid=11147