Допомога на поховання

Нормативна база

Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"
Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"
Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 99 "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого"
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №309 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні"
Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16 листопада 2011 року № 55 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"

Порядок отримання допомоги на поховання для застрахованих осіб

Статтею 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

1. дружини (чоловіка);
2. дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання — до 23 років;
3. батька, матері;
4. діда та баби за прямою лінією спорідненості.
   

ЗВЕРНУТИ УВАГУ НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ ТАКИМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЛИ НА УТРИМАННІ ЗАСТРАХОВАНОЇ ОСОБИ, ЧЛЕНИ СІМ’Ї, ЯКІ МАЛИ САМОСТІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЗАСОБІВ ДО ІСНУВАННЯ (ОДЕРЖУВАЛИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, ПЕНСІЮ ТОЩО).

Допомога надається застрахованій особі, членові її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

• на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, призначається допомога на поховання застрахованої особи.
• на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи призначається допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи.
  

ВАЖЛИВО!Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 13 травня 2015 року №5.2-32-841 роз’яснює, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи треба надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до цього Закону. Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом. Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності "Про встановлення розміру допомоги на поховання" від 16 листопада 2011 року № 55 з 1 січня 2012 року розмір допомоги на поховання становить 2200 грн. і на сьогодні Фондом не переглядався.

Порядок отримання допомоги на поховання для безробітних осіб

Статтею 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні,виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

Потрібно зазначити, що в разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання відповідно до Закону або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання відповідно до інших законодавчих актів.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні:

• що підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);
• що засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;
• що засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу),виплачується допомога на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (п. 35 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000року №309;далі— Порядок №309).

Порядок отримання допомоги на поховання для пенсіонерів

Відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті.

При цьому не має значення вік та вид пенсії, яку отримував пенсіонер, оскільки в деяких випадках для призначення пенсії вік особи, якій має бути надано пенсію, не враховується (наприклад, пенсій по інвалідності, за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та ін.). Крім того, деяким особам скорочено пенсійний вік (наприклад, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, водіям міського пасажирського транспорту тощо).

Щоб отримати допомогу на поховання пенсіонера, треба звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні.

Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання пенсіонерів, у т. ч. тих, які отримують пенсію по інвалідності:

• що підтверджують факт смерті;
• що засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

Порядок отримання допомоги на поховання для осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником. Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду.

При цьому проводяться витрати на: саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо.

Порядок отримання допомоги на поховання для осіб, які не досягли пенсійного віку на момент смерті, не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні

Допомога на поховання померлої особи з числа зазначених, надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг.

Допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті.

Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого).

Порядок отримання допомоги на поховання для осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб

В разі смерті пенсіонера членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.

Документи, необхідні для отримання допомоги на поховання:

• заява для виплати допомоги на поховання ;
• оригінал та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику;
• оригінал та копія свідоцтва про смерть;
• оригінал та копія паспорта ;
• витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідка про смерть, видана селищною радою.

Про виплату допомоги на поховання на підставі документів, виданих на тимчасово окупованій території України

27 квітня 2014 року набув чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, — Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, установлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини й громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 9 Закону передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові й службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Ураховуючи вищезазначене, документи, у т. ч. свідоцтво про смерть, видані органами Російської Федерації на території Криму, не мають юридичної сили на території України. Тобто якщо свідоцтво про смерть видане органами Російської Федерації на території Криму, воно є недійсним і не створює правових наслідків на території України, а отже, на його підставі не можна отримати допомогу на поховання відповідно до Закону.

З метою відновлення порушених прав зазначених категорії осіб Міністерством юстиції України розроблено відповідні документи.

Пам’ятка щодо процедури отримання свідоцтва про смерть,коли особа померла на тимчасово окупованій території України (ТОТ)

Для отримання свідоцтва про смерть особи, яка померла на ТОТ (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), родичам померлого або їх представникам

НЕОБХІДНО:

Подати до суду за місцем проживання чи перебування заявника за межами ТОТ:

• заяву про встановлення факту смерті Медіа:Заява_про_встановлення_факту_смерті.docx;
• належні докази;
• квитанцію про сплату судового збору.

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження заяви.

У разі задоволення заяви про встановлення факту смерті особи, суд невідкладно видає копію рішення заявнику або надсилає її до відділу рацс для державної реєстрації смерті (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення).

Суд повертає заяву – у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів.

Суд відмовляє у задоволенні заяви - у разі недостатності доказів.

Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України.

Важливо!

• Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
• Доказами у справі можуть бути пояснення заявників, свідків, письмові докази (в т.ч., свідоцтва про поховання), речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів. Документи, видані органами та установами (в т.ч., лікарняними закладами), що знаходяться на ТОТ, теж можуть братися до уваги судом.
• У разі посилання на свідчення свідків заявник повинен переконатись, що вони зможуть з’явитися до суду у день подання заяви про встановлення факту.
• Судовий збір не справляється за подання Заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.