Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування
Нормативна база
- Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"
- Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"
- Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
- Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 року N 150 "Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"
Хто має право на отримання грошової компенсації
- Особи, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- Інші особи з інвалідністю, якщо вони протягом трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
- Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
Розмір грошової компенсації
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням :
- інвалідам I і II групи – 75 відсотків;
- інвалідам III групи - 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік.
Інвалідам війни та інвалідам, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":
- інвалідам I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;
- інвалідам III групи - 75 відсотків середньої вартості путівкию.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування інваліда на обліку виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування здійснюється в розмірах відповідно до групи інвалідності, встановленої йому на дату виплати. Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 09.03.2016 року № 226 , встановлена середня вартість санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928-19 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік",] у сумі 400 гривень.
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" , та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки. Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів.
Куди звернутися
У структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчий орган міської ради за місцем перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.
Перелік необхідних документів
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням :
- заява інваліда про виплату грошової компенсації;
- медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
- довідки з місця роботи (навчання) про те, що він протягом трьох років не одержував безоплатну санаторно-курортну путівку ;
- посвідчення інваліда, що підтверджує його належність до категорії громадян, що мають право на компенсацію.
Інвалідам війни та інвалідам, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":
- заява про виплату грошової компенсації;
- посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян інвалідів війни та інвалідів, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" , за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань;
- облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Строки розгляду питання
- у порядку черговості в міру надходження путівок;
- грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана інвалідом з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком.
Підстави для виплати
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням:
- заява інваліда про виплату грошової компенсації;
- медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
- документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження інвалідом санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
- посвідчення інваліда, що підтверджує його належність до категорії громадян, що мають право на компенсацію;
Грошова компенсація за самостійне лікування інваліда виплачується один раз на три календарних роки, якщо інвалід не одержував безоплатної путівки до санаторно-курортного заклад. Право на грошову компенсацію за самостійне лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на три календарних роки (рахуючи рік, коли інвалід проходив самостійно санаторно-курортне лікування).
Інвалідам війни та інвалідам, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":
- заява про виплату компенсації;
- про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів;
- посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії учасників бойових дій, учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, зазначених у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" , та ветеранів праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" громадян.
Підстави для відмови
- Одержання безоплатної путівки не через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міської ради.
- Смерть інваліда, який мав право на таку компенсацію.
