Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі
'Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання'
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
Поняття
Під обставинами, які пом'якшують та обтяжують покарання, мають на увазі різного роду чинники, що стосуються особи винного і вчиненого ним злочину, які відповідно зменшують або підвищують суспільну небезпечність злочину і злочинця, отже, і ступінь його відповідальності.
Вплив на призначення покарання
| Обставини, які пом'якшують дають суду право | Обставини, які обтяжують дають суду право |
|---|---|
| призначити покарання ближче до мінімуму санкції статті КК України, за якою кваліфікований злочин | призначити покарання, рівне максимуму санкції статті КК України або наближене до цього максимуму |
| при альтернативній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений в ній | при альтернативній санкції призначити більш суворе з зазначених видів покарання |
| виходячи зі статті 69 КК України, застосувати покарання більш м'яке, ніж передбачено законом | виключити застосування статті 69 КК України |
Загальні положення застосування обставин, які пом'якшують покарання
Частина 1 статті 66 КК України вказує на перелік певних обставин, які судом мають враховуватися як такі, що пом'якшують покарання. Цей список не є вичерпним, тобто будь-яка інша обставина може також бути врахована судом як пом'якшуюча. Якщо пом'якшуюча обставина впливає на кваліфікацію злочину, суд не може посилатися на статтю 66 Кримінального кодексу України, враховуючи її ще раз як пом'якшуючу. На підставі частини 2 статті 66 КК України суд має право визнати такою, що пом'якшу покарання, й ту обставину, яка не зазначена у частині 1 цієї статті. У такому сенсі наведений у частині 1 статті 66 КК України перелік обставин слугує для суду певним орієнтиром. До безпосередньо не передбачених КК обставин, які пом'якшують покарання, можуть бути винесені, наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення шкідливих наслідків, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної школи. Неправомірна або аморальна поведінка потерпілого, навіть якщо вона не призвела до виникнення у винного стану сильного душевного хвилювання, також може бути визнана судом пом'якшуючою покарання обставиною у порядку застосування частини 2 статті 66 КК України.
| обставин, які пом'якшують покарання за вчинення злочину | Текст заголовка |
|---|---|
| З'явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину | Приклад |
| Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди | Приклад |
| Надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину | Приклад |
| Вчинення злочину неповнолітнім | Приклад |
| Вчинення злочину жінкою в стані вагітності | Приклад |
| Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин | Приклад |
| Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність | Приклад |
| Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого | Приклад |
| Вчинення злочину з перевищення меж крайньої необхідності | Приклад |
| Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України | Приклад |
Загальні положення застосування обставин, які обтяжують покарання
Статтею 67 КК України передбачено перелік із 13 пунктів, де встановлені певні обставини, які можуть обтяжити покарання. Цей перелік є вичерпним. Це означає, що лише ці обставини можуть бути визнані судом обтяжуючими, і ніякі інші. Це також означає, що суд має чітко дотримуватися змісту обставин, вказаних у цьому списку. Залежно від характеру вчиненого злочину суд також має право не визнати певну обставину обтяжуючою, крім обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 частини 1 статті 67 (список пунктів див. нижче), мотивувавши своє рішення. Також суд не може визнати певну обставину обтяжуючою, якщо ця обставина передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Наприклад, перелік обставин, які обтяжують покарання, містить поняття «вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату». Це ж поняття міститься в пункті 14 частини 2 статті 115 КК України, як кваліфікуюча ознака. Тому при кваліфікації злочину суд зазначає лише пункт 14 частини 2 статті 115 без посилання на статтю 67 КК України.
Перелік обставин, які обтяжують покарання
При визначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:
1. Вчинення злочину повторно та рецидив злочину Відповідно до статі 32 КК України повторністю визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального Кодексу. Якщо це не є продовжуваний злочин (зі спільною метою), то, незалежно від того, чи була засуджена особа, два або більше тотожні чи однорідні злочини (як, наприклад, крадіжка і грабіж) злочини визнаються повторними. Якщо за раніше вчинений злочин особа відбула покарання, і судимість погашено чи знято, повторність відсутня. Відповідно до статті 34 КК України рецидивом визнається вчинення нового умисного злочину, яка має судимість за умисний злочин. Тобто рецидив — це частинний випадок повторності, коли за попередній злочин особа була засуджена.
2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою Обтяжуючими обставинами при співучасті у злочині визнаються його вчинення за попередньою змовою групою осіб та організованою групою (частини 2,3 статті 28 КК України). Вчинення злочину групою осіб означає, що його спільно вчинили декілька осіб (2 чи більше), які заздалегідь, до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення. Вчинення злочину організованою групою, означає, що в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (3 чи більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних спільним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Вчинення злочину злочинною організацією чи бандою не є обтяжуючою обставиною, але утворює самостійний склад злочину, передбачений статтями 255 та 257 КК України відповідно. Від злочинної організації організована група відрізняється кількістю (не менше 5 та не менше 3 відповідно), відсутністю ієрархії та типами злочинів, для яких організація була утворена (тяжкі та особливо тяжкі та будь-які відповідно), а від банди — відсутністю озброєності.
3. Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату В основі расової та національної ворожнечі або розбрату лежать погляди про неповноцінність людей певної раси чи національності, а релігійної ворожнечі або розбрату — погляди про перевагу одного віросповідання над іншим чи однієї конфесії над іншою в межах одного віросповідання (наприклад, баптизм та п'ятидесятництво у протестантизмі). Якщо саме ці погляди та уявлення щодо представників певної раси, національності чи сповідувачів певної релігії або ненависть до них на цих підставах є мотивом вчинення злочину, це вважається як обставина, яка обтяжує покарання.
4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим громадського або службового обов'язку означає вчинення його з метою перешкодити діяльності потерпілого у зв'язку з виконанням ним вказаних обов'язків чи помсти за таку діяльність. Якщо з тією ж метою злочин направлено проти близьких чи родичів потерпілого, це також визнається обтяжуючою обставиною. Службовими обов'язками називаються дії, які входять до кола службових повноважень особи, а громадськими — здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи будь-яких інших дій в інтересах суспільства чи окремих громадян.
5. Тяжкі наслідки, завдані злочином Визнання певних наслідків злочину тяжкими є поняттям оціночним і входить до компетенції суду, крім випадків, прямо вказаних у статтях (наприклад, певна сума «особливо великих розмірів» при крадіжці). Але загалом під тяжкими наслідками, як правило, розуміють смерть або тяжкі тілесні ушкодження; заподіяння значної майнової шкоди (наприклад, в злочинах проти власності, це означає на суму, більшу за 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); масова загибель об'єктів рослинного чи тваринного світу чи забруднення довкілля; істотне порушення прав людини.
6. Вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані Малолітній — це особа віком до 14 років. Особа похилого віку — це особа віком понад 60 (для чоловіків) та 55 (для жінок) років. Але при визначенні покарання враховується можливість усвідомлення винним відповідного віку за зовнішнім виглядом, зростом, станом здоров'я тощо. Безпорадний стан — це обумовлений суб'єктивними й об'єктивними факторами стан особи, при якому вона не може чинити опір злочинцю чи уникнути злочинного посягання. Такими факторами можуть бути інвалідність (фізичні вади), психічне захворювання, розлад душевної діяльності, малолітність тощо.
7. Вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності Ця обставина має місце лише тоді, коли винний усвідомлював, що коїть злочин проти жінки, знаючи, що вона вагітна.
8. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного Матеріальна залежність — це така залежність, при якій потерпілий перебуває на утриманні винного. Він може забезпечувати їх житлом, харчуванням, грошима. Службова залежність — це залежність потерпілого від винного через підпорядкованість йому за посадою чи виконуваною роботою. Інша залежність — це будь-яка залежність, крім зазначених вище, потерпілого від винного, що виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої потерпілий відчуває себе зобов'язаним перед винним.
9. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством Це означає вчинення злочину, в якому безпосередньо беруть участь вказані особи, які через певні обставини не можуть повністю усвідомлювати те, що та навіщо роблять. В ряді випадків втягнення неповнолітніх (в тому числі малолітніх) утворює самостійний склад злочину (ст. 304)
10. Вчинення злочину з особливою жорстокістю Вчинення злочину з особливою жорстокістю передбачає прояв під час вчинення злочину безжалісності, безсердечності до потерпілого, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого та особи злочинця. Це також входить до числа оціночних понять. Діяння, які є проявом особливої жорстокості, вчиняються лише з прямим умислом, маючи на меті завдання потерпілому значних моральних і фізичних страждань.
11. Вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій Однією з обставин, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, надзвичайного стану або інших надзвичайних подій: Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні чи в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, що тимчасово вводиться в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру не нижче загальнодержавного рівня або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Під іншими надзвичайними подіями слід розуміти: повінь, землетрус, пожежу, зсув, обвал, інші події стихійного характеру, епідемію, епізоотію, епіфітотію, аварію, техногенну чи екологічну катастрофу, масові заворушення тощо.
12. Вчинення злочину загальнонебезпечним способом Під вчиненням злочину загальнонебезпечним способом розуміється його вчинення шляхом вибуху, підпалу, зараження чи отруєння водойм, затоплення, з використанням газу, струму тощо. Вчинення злочину загальнонебезпечним способом підвищує суспільну небезпеку вчиненого та особи злочинця, оскільки створює умови для настання тяжких наслідків, зокрема, загибелі багатьох осіб, великої майнової шкоди тощо.
13. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів Ця обставина означає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотиків чи інших одурманюючих засобів. Сп'яніння — це стан особи, викликаний вживанням алкогольних виробів (алкогольне сп'яніння), наркотичних засобів (наркотичне сп'яніння) чи інших одурманюючих засобів, що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних та неврологічних розладів.
Особливості застосування обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання
Згідно з частиною 3 статті 66 і частиною 4 статті 67 КК України у тому разі, коли будь-яка з обставин, що пом'якшує/обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, суд не може врахувати її ще раз при призначенні покарання як обставину, яка пом'якшує (обтяжує) покарання. Законодавчу заборону "подвійного" врахування однієї і тієї самої обставини проілюструємо прикладами. Призначаючи покарання за зґвалтування, вчинене з використанням безпорадного стану потерпілої, суд не вправі врахувати таку зазначену у пункті 6 частини 1 статті 67 КК України обтяжуючу обставину, як вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; при призначенні покарання за вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (пункту 4 частини 2 статті 115 КК України), суд не може взяти до уваги ще раз однойменну обтяжуючу обставину (пункт 10 частини 1 статті 67 КК України). Наведені приклади однозначні у тому плані, що певна обставина, яка зазначена у частині 1 статті 67 КК України як обтяжуюча покарання і, водночас, передбачена статтею Особливої частини КК як ознака складу злочину, що впливає на кваліфікацію, взагалі не враховується при призначенні покарання.
Це має місце, якщо та чи інша ознака: а) безпосередньо вплинула на формулу остаточної кваліфікації злочину; б) не має оціночного характеру та кількісних параметрів; в) є єдиною з кількох альтернативних обставин, що впливають на кваліфікацію злочину.
Врахування обставин, що пом'якшують покарання, означає надання суду можливості, зокрема: призначити основне або додаткове покарання ближче до мінімуму відповідної санкції або у мінімальних межах, визначених цією санкцією; призначити менш суворий вид основного покарання з числа покарань, встановлених в альтернативній санкції; не призначити додаткове покарання, передбачене у санкції як факультативне; застосувати статті 69 і статті 69-1 КК України. Врахування обставин, що обтяжують покарання, природно, погіршує правове становище особи та означає надання суду можливості, зокрема: призначити основне або додаткове покарання ближче до верхньої межі відповідної санкції або у максимальних межах, визначених цією санкцією; призначити більш суворий вид основного покарання з числа покарань, встановлених в альтернативній санкції; призначити додаткове покарання, передбачене у санкції як факультативне, або призначити відразу кілька додаткових покарань. Правове значення обставин, що обтяжують покарання, полягає і в тому, що їх наявність виключає застосування 69-1 КК України, враховується при вирішенні питань про звільнення від відбування покарання з випробуванням і про обрання принципу остаточного покарання при засудженні особи за сукупністю злочинів тощо.
