Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Нормативно-правова база

1. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин;
2. Цивільний кодекс України;
3. Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;
4. Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;
6. Наказ Міністерства аграрної політики України від 30 серпня 2002 р. "Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні".

Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Об'єктами інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

Селекція — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

Сорт рослин — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:

1. визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
2. відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.

Категоріями сорту є клон, гібрид, лінія та популяція (ст. 1 Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин).

Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:

1. новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
2. вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
3. однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
4. стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).

Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Реєстру патентів на сорти рослин відповідно до Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин.

Порода тварин — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Згідно ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:

1. автор сорту рослин, породи тварин;
2. інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Згідно ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
2. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
3. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.
   

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією. Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про племінну справу у тваринництві". До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці об’єкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства (ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"). До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:

• перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;
• вимагати не розголошувати його ім’я як автора і не зазначати його в публікаціях;
• вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, породи, якщо це практично можливо.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:

1. право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
2. виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 487 Цивільного кодексу України). Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону (ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України). Ці права засвідчуються патентом. Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах (ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:

• виробництво або відтворення (з метою розмноження);
• доведення до кондиції з метою розмноження;
• пропонування до продажу;
• продаж або інший комерційний обіг;
• вивезення за межі митної території України;
• ввезення на митну територію України;
• зберігання для будь-якої із зазначених цілей (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" ).

Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності".

Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:

1. вичерпання виключного права власника сорту, породи;
2. право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт, породу;
3. обмеження дії виключного права власника сорту, породи.

Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією (п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин").

Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Право на поширення сорту чи породи має будь-яка особа, якщо на сорт чи породу не розповсюджується виключне право власника, та за умови підтримування цього права. Це право виникає з дати державної реєстрації сорту чи породи та діє безстрокове. Особа має право поширення, якщо сорт чи порода відповідають визначеним вимогам, які визначаються наказом Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні" від 30 серпня 2002 р. Згідно з п. 2 даного положення, критерії розповсюджуються на сорти, які:

1. не придатні до правової охорони;
2. не задовольняють потреби суспільства;
3. становлять загрозу життю і здоров’ю людей;
4. завдають шкоди рослинному і тваринному світу та довкіллю.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до частини першої статті 488 Цивільного кодексу України. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом (ст. 488 Цивільного кодексу України).

Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин», привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

1. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
2. відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
3. стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
4. стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
5. припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.(ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин") Суд може постановити рішення про:

• вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
• вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.