Заочний розгляд справи у цивільному процесі

Нормативна база

Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) від 18.03.2004 року;
Постанова КМУ "Про порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи" від 25.01.2006 року.

Опис суттєвих аспектів

Заочне провадження у цивільних справах широко застосовується у різних правових системах світу у зв'язку з необхідністю забезпечувати ефективність та своєчасність цивільного судочинства.
У Цивільному процесуальному кодексі України запроваджений інститут заочного розгляду справ у цивільному судочинстві. Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Проведення заочного розгляду справи можливе лише:

• у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи;
• у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів;
• у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
• заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження;
• у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач, а тому фактично відсутня змагальність сторін.
  

Неявка відповідача в судове засідання (ч.1 ст.224 ЦПК України). Неявка в судове засідання всіх відповідачів(ч.2 ст.224 ЦПК України). Зміна позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача(ч.3 ст.224 ЦПК України)

Необхідною умовою для заочного розгляду справи є неявка відповідача в судове засідання, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Неявкою відповідача є його фактична відсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення ч.4 ст.169 ЦПК України). До постановлення ухвали про заочний розгляд справи суд обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74—76 ЦПК україни. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує. За відсутності відповідача з причин, які судом визнано поважними, заочний порядок розгляду справи виключається. У разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутності суд також не вправі ухвалювати заочне рішення. Причини неявки відповідача в цьому випадку судом не з’ясовуються.

Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. При цьому друкований орган, в якому розміщуються відповідні оголошення, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52 затверджено Порядок визначення друкованого засобу масової інформації, в якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи. Відповідно до зазначеного Порядку, оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.

Неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз’яснювали його права та обов’язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.

Не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору. Якщо позивач не погоджується на розгляд справи в порядку заочного розгляду справи, то суд відкладає розгляд справи та направляє відповідачу, який не з’явився, повідомлення про час і місце нового судового розгляду.

При розгляді справи суд повинен роз’яснити позивачеві його право на розгляд справи в порядку заочного провадження. Водночас позивачеві роз’яснюється його право на розгляд справи у звичайному порядку. При цьому суд також повинен роз’яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є одночасно відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема, щодо неможливості зміни позивачем предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач реалізує ці права, то у такому випадку суд повинен відкласти судовий розгляд справи. Питання щодо заочного розгляду справи вирішується до початку розгляду справи по суті.

Куди звернутися

Оскільки ЦПК України не встановлює способів висловлення згоди позивача на заочний розгляд справи, то вона може бути й усною, проте обов’язково повинна фіксуватися у протоколі судового засідання. У разі надання позивача згоди про розгляд справи у письмовому вигляді, дана згода подається через канцелярію відповідного суду або особисто судді в ході слухання справи.

Вартість

При розгляді справи враховується судовий збір при подачі позовної заяви до суду, окремо про заочний розгляд справи судовий збір не стягується. Можливі витрати при розміщенні оголошення у пресі про повідомлення про час і місце розгляду справи.

Перелік зразків та необхідних документів

При заочному розгляді справи додатковими документами можуть бути:

1. заява про слухання справи за відсутністю позивача або його представника;

2. заява про згоду на проведення заочного розгляду справи;

3. квитанції про сплату коштів за опублікування оголошення.

Строки розгляду питання

Строк заочного розгляду справи не повинен перевищувати загального строку розгляду справ.

Підстави для відмови

Заочний розгляд справи відбувається на підставі належного повідомлення про час, місце та дату слухання справи відповідача, відповідачів та надання згоди на заочний розгляд справи позивача.

Порядок оскарження

ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення — шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (статті 228—232 ЦПК України), а також загальний порядок — апеляційне оскарження — для позивача (ст. 232 ЦПК України).

Особливі випадки

У разі надання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення суду неналежно оформленої заяви дана заява залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Вирішуючи питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про місце і час розгляду цього питання.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку