Відповідальність за несплату аліментів

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Правові підстави відповідальності за несплату аліментів

Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів.
Згідно положень частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%).

Зокрема в статті 183 Сімейного кодексу України зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Види відповідальності

  • Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 Сімейного кодексу України (далі - СКУ)).
  • Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А КУпАП, ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження").
  • Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 Кримінального кодексу України (далі - ККУ).

Цивільна відповідальність

Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення ст. 196 СКУ поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі відповідного рішення суду. Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, неустойка не може бути стягнута.

Згідно ч. 1 ст. 196 СКУ, на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.

Куди звернутися

Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися до суду з позовною заявою.

Вартість

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір")

Перелік необхідних документів

Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 ЦПК України.

Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:

  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
  • копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
  • копія рішення суду про стягнення аліментів;
  • копія розрахунку заборгованості.

Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.

Строки розгляду питання

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством.

Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів

Адміністративна відповідальність

Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності

6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII.

Даним законопроектом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає виконання неплатниками аліментів суспільно корисних робіт. Власне, несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин. Такі роботи полягатимуть у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначатимуться районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуватимуться не більше восьми годин, а неповнолітніми - дві години на день.

У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді), строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцяти діб.

Також неплатників аліментів може бути тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами, і у разі порушення цієї заборони, порушників може бути позбавлено права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Внесено також зміни і до Сімейного кодексу України. Відтепер той з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, зможе самостійно вирішити питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби про наявність у другого з батьків заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Також викладено в новій редакції ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, виконавець виносить вмотивовані постанови:

  1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Але є і певні винятки. Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:

  1. встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
  2. використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку або дитини з інвалідністю;
  3. проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
  4. розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Така довідка дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Куди звернутися

Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.

Кримінальна відповідальність

Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності

  • наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
  • наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
  • злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).

Куди звернутися

Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам Закону України «Про звернення громадян». Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:

  • найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
  • ПІБ громадянина, що подає заяву;
  • його місце проживання;
  • роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
  • наявність доказів, свідків;

прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;

  • дата і підпис.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Відповідальність_за_несплату_аліментів&oldid=6447