Поняття та види неустойки
Нормативна база
Поняття неустойки, пені, штрафу
Неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції".
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).
Видами неустойки є штраф та пеня:
- Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
- Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Класифікація неустойки
Окрім штрафу та пені, є інші критерії для класифікації неустойки:
| Підстава для класифікації | Вид |
|---|---|
| Залежно від способу встановлення |
|
| Залежно від способу обчислення |
|
| За періодичністю виплат |
|
| Залежно від предмета неустойки |
|
Підстави виникнення права на неустойку
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення зобов'язання (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України), наприклад, умов договору.
Проценти на неустойку не нараховуються.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у іншої сторони зобов'язання збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Право на неустойку відсутнє, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 Цивільного кодексу України)
Зверніть увагу, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України).
При цьому, Національний банк України на своєму офіційоному сайті звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами.
Предмет неустойки
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правові наслідки сплати (передання) неустойки
Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 552 Цивільного кодексу України).
Розмір штрафних санкцій
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ст. 231 Господарського кодексу України).
Судова практика
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на увазі, що не можна одночасно стягувати штраф і пеню з боржника який не виконав або прострочив виконання зобов'язання.
| Правова позиція | Рішення суду |
|---|---|
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою | Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 р. по справі № 6-1138цс15 |
| Суд за певних умов може зменшити як розмір неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України | Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19) |
| Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК | Постанова Верховного Суду від 08.02.2017 р. по справі № 910/29752/15 |
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги | Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року по справі №6-1824цс15 |
| Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення | Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15 |
