Умисне легке тілесне ушкодження
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Закон України "Про судову експертизу"
- Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"
Характеристика легкого тілесного ушкодження
Тілесне ушкодження - це протиправне умисне або необережне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини.
Згідно з Кримінальним кодексом України (далі - ККУ) розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжке, середньої тяжкості, легке.
Легкі тілесні ушкодження поділяються на дві підгрупи:
- викликають короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності;
- не викликають короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як 6 днів.
Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 3 тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності належить розуміти втрату загальної працездатності до 10%.
Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров'я України критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності..
Об'єктивна сторона правопорушення
Об'єктом правопорушення є здоров'я особи.
Об'єктивну його сторону характеризують:
- діяння (дія або бездіяльність);
- наслідки у виді легкого тілесного ушкодження;
- причинний зв'язок між зазначеними діянням та наслідками.
Правопорушення вважається закінченим з моменту настання вказаних вище наслідків.
Суб'єктивна сторона правоворушення
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується тільки умисною виною (особа усвідомлює, що може заподіяти шкоду здоров’ю потерпілого, і бажає або свідомо припускає настання такої шкоди). Якщо умисел винного було спрямовано на заподіяння тяжких тілесних чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а внаслідок його дій потерпілому було заподіяно лише легкі тілесні ушкодження, вчинене кваліфікується за спрямованістю умислу – за відповідними частинами статей 15 і 121 або 122 ККУ.
Суб'єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку. До осіб, від 11 років до 16 років, які вчинили злочин передбачений ст.125 ККУ можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, такі як:
- - застереження,
- - обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього,
- - передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання,
- - покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків.
Відповідальність за заподіяння легких тілесних ушкоджень
Ст.125 ККУ, складається з двох частин, кожна з яких передбачає наступне покарання.
→ Відповідно до ч.1 ст.125 ККУ, за нанесення легких тілесних ушкоджень, законодавством визначений штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
→ Відповідно до ч.2 ст.125 ККУ, за умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, передбачено накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строкв.
Необхідно пам’ятати, що кримінальна відповідальність за нанесення легких тілесних ушкоджень може наступити тільки за наявності в діях винної особи умислу. В разі необережного нанесення легких тілесних ушкоджень кримінальна відповідальність не наступає. За заподіяння легкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірною поведінкою потерпілого, або в разі перевищення меж необхідної оборони чи перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, кримінальної відповідальності чинним Кримінальним кодексом не встановлено.
Куди звертатися
У випадку, якщо потерпілій особі нанесені тілесні ушкодження, їй необхідно, передусім, звернутись до органів поліції з письмовою заявою, після чого потерпілий буде направлений на проходження судово-медичної експертизи.
Судово-медична експертиза для встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз Міністерства охорони здоров'я України, а також може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається Міністерством охорони здоров'я України.
Експертизу осіб, які не досягли 16 років, слід проводити в присутності батьків, дорослих, які їх замінюють, чи вчителів.
Якщо за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що особі нанесено легкі тілесні ушкодження, розпочинається розслідування, проводяться слідчі дії, особи викликаються для допиту. Слідчий встановлює час, місце, спосіб, мотиви вчинення протиправних дій.
