Акредитив

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про банки і банківську діяльність"
• Постанова правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 514 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами"

Визначення термінів

Акредитив є договором, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов’язується здійснити платіж на користь постачальника товарів або послуг і доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитив є договором, окремим від договору купівлі-продажу або іншого документу, що має чинність договору, на якому він ґрунтується.

Акредитив (з латинської - accre-ditivus — довірчий):

1. Документ, що засвідчує права особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму. Оплата акредитиву здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками;
2. Форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особам, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником;
3. Грошове зобов'язання банку-емітента виконати зобов'язання проти належного представлення (пункт 3 статті 4 Постанови НБУ від 03 грудня 2003 р. №514 « Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами»).

Авізування - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі.

Авізуючий банк - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку здійснити авізування бенефіціару або іншому авізуючому банку.

Банк бенефіціара - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом.

Бенефіціар - особа, на користь якої відкривається акредитив.

Банк-емітент - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.

Виконуючий банк - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку.

Контракт - правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов'язань за яким забезпечується резервним акредитивом.

Наказодавець акредитива - особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

Належне представлення - представлення документів, що відповідає умовам акредитива, міжнародним документам, затвердженим МТП та яким підпорядкований акредитив, та міжнародній стандартній банківській практиці.

Негоціація - купівля та/або врахування негоціюючим банком переказних векселів (тратт) та/або документів, що становлять належне представлення, передбачених умовами акредитива, шляхом надання авансу або згоди надати аванс бенефіціару не пізніше банківського дня, у який негоціюючий банк отримує відшкодування.

Негоціюючий банк - банк, якому банк-емітент надав повноваження здійснити негоціацію.

Підтвердження - чітко визначене зобов'язання підтверджуючого банку, у доповнення до зобов'язання банку-емітента, виконати зобов'язання або здійснити негоціацію за належним представленням документів.

Підтверджуючий банк - банк, який додає своє підтвердження до акредитива за дорученням або на прохання банку-емітента.

Рамбурсна вимога - повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями.

Рамбурсне зобов'язання - самостійне безвідкличне зобов'язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов'язання, або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк.

Рамбурсне повноваження - інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсуючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк;

Рамбурсуючий банк - банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

Трансфер акредитива - передавання права використання акредитива іншому бенефіціару (другий бенефіціар) на прохання першого бенефіціара.

Трансферуючий банк - виконуючий банк, що здійснює трансфер акредитива, або, якщо акредитив виконується в будь-якому банку, банк, який безпосередньо уповноважений банком-емітентом здійснити трансфер та який здійснює трансфер акредитива. Трансферуючим банком може бути банк-емітент.

Види акредитивів

Авізований — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

Прямо авізований — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

Відкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару.

Безвідкличний акредитив — форма акредитива, який не може бути анульований або змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Є зобов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповідальності цього банку.

Грошовий — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.

Акредитив з попереднім авізо — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.

Компенсаційний — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.

Неподільний — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

Непокритий — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

Переказний — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).

Покритий — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

Поновлюваний — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.

Револьверний — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом).

Резервний акредитив - це безвідкличне незалежне зобов'язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов'язань та за своєю суттю є гарантією.

Трансферабельний акредитив - акредитив, право використання якого може бути повністю або частково передано другому бенефіціару або декільком другим бенефіціарам на прохання першого бенефіціара. Трансферабельний акредитив - акредитив, який прямо зазначає, що він є трансферабельним.

Трансферований акредитив - акредитив, що виконується трансферуючим банком для другого бенефіціара.

Переваги акредитиву

• Це самостійна, окрема від зовнішньоекономічного договору, угода, яка містить зобов'язання платежу на користь експортера.
• Дозволяє мінімізувати ризики неплатежу, оскільки оплата гарантується банком-емітентом.
• Дозволяє використовувати репутацію банку на користь обох зовнішньоекономічні контрагентів.
• Передбачає ретельну й об'єктивну перевірку банком документів, на підставі яких здійснюється платіж.
• Дозволяє уникнути передплати по договору.
• Можливість отримання відтермінування платежу.
• Надає можливість отримати фінансування.
• Забезпечує дотримання міжнародних правил торгівлі.
• Можливість отримання фінансування під заставу майнових прав за акредитивом.

Актуальності акредитивна форма розрахунку набуває при міжнародних угодах - наприклад, при купівлі нерухомості за кордоном і / або здійснення операції через довірену особу. Таким чином при збільшенні ризиків - акредитив допоможе від них захиститися.

Недоліки акредитиву

• Це достатньо дорога форма розрахунків, пов'язана з витратами у вигляді комісій, зборів, та відсотків банку в період його дії.
• Зобов'язання банку зробити оплату за товар ніяк не пов'язане з характеристиками і якістю самого товару.
• Необхідність заздалегідь резервувати велику суму власних коштів в якості забезпечення за акредитивом.
• При відкритті непокритого акредитива необхідно надавати банку фінансові документи для оцінки фінансового стану, передавати майно в заставу (іпотеку) та нести витрати на їх посвідчення.

Корисні посилання

• Акредитив //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
• АКРЕДИТИВ // Юридична енциклопедія
• Прелік банківських установ включених до Переліку Послуг надання банківської гарантії та документарного акредитиву

Розрахунки за акредитивом

За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами:

• заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
• заявник акредитива - укладає з продавцем контракт згідно з умовами якого передбачена акредитивна форма розрахунків;
• банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
• бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
• виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
  

Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної. Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.
До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли:

1. обсягу обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту за допомогою векселів, виписаних на продавця, або шляхом переказу на умовах кредиту за відкритим рахунком;
2. витрати імпортера на відкриття товарного акредитива виявляються невиправдано високими;
3. потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється акредитив, що покриває одне або два відвантаження. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не з власної ініціативи не розрахується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж чи оформити векселі за резервним акредитивом.

Закриття акредитива:

1. спливу строку дії акредитива;
2. відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
3. повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.

Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.