Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)

Нормативна база

• Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 №1489-III
• Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 №966-IV
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. №832
• Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 р. №192
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. №558
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 року № 96 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за №418/20731
• Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 року №2180-III »
• Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 №2109-14

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги

Соціальні послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи окремих громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. Компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються працездатним особам, які не працюють та непрацюючим пенсіонерам, котрі постійно надають соціальні послуги. Мають право на отримання соціальних послуг інваліди, діти-інваліди, пенсіонери та хворі, які не здатні до самообслуговування й потребують постійного стороннього догляду за умови, що вони не обслуговуються соціальними службами. Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

• 15 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг інвалідам I групи;
• 10 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг громадянам похилого віку, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
• 7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії.

Якщо соціальні послуги надає фізична особа пенсійного віку, компенсація призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Слід зауважити, що компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Психіатричну допомогу», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.

Для призначення компенсації подаються такі документи:

1.Непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:

• заява про згоду надавати соціальні послуги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
• копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
• заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб
• платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»).

2.Особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):

• заява про необхідність надання соціальних послуг;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;

3.Законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:

• заява про необхідність надання соціальних послуг;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.
• Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.