Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Визначення термінів

Автор проекту - архітектор, який є розробником затвердженого проекту; будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об’єктів будівництва; генеральний проектувальник (далі - генпроектувальник) - проектувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроектувальників);
Головний архітектор проекту (далі - ГАП) - архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об’ємного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;
Головний інженер проекту (далі - ГІП) - інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації;
Коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування);
Об’єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;
Проектні роботи - роботи, пов’язані зі створенням проектної документації для об’єктів будівництва; проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець);
Субпідрядний проектувальник (далі - субпроектувальник) - проектувальник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпроектувальником, залучається до виконання робіт.
Об’єкт - будинок, будівля, споруда, їх частина, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури;
Комплекс (будова ) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється за єдиною проектною документацією.

Процедура розроблення проектної документації

Для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є:

  • містобудівні умови та обмеження;
  • технічні умови;
  • завдання на проектування.

Завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником). Для об’єктів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення, фінансування яких буде здійснюватися за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, завдання на проектування (коригування проекту) складається на підставі схваленого або відібраного в установленому законодавством порядку інвестиційного проекту, яким обґрунтовано доцільність такого будівництва. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).
У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування». Укладення та виконання договорів на виконання проектних робіт здійснюються у порядку, встановленому Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668.
Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил. Назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.
Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об'єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі - стадія ЕП).
Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об’єкта (об’єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування. Клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Стадії проектування

Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1), проектування здійснюється:

  • в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП);
  • у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП;


Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися в дві або три стадії:
При двостадійному проектуванні:

  • стадія проект (далі - стадія П);
  • стадія робоча документація (далі - стадія Р);


При тристадійному проектуванні: для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО.
Для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2) або значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії. Для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО.
Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти обґрунтоване узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій та стадійності проектування. Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа. Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).
Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування. Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п'ятьох примірниках та на електронних носіях. Необхідність виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях визначаються умовами договору.

Затвердження документації

Робочі креслення (креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт) проекту повторного використання, за яким на одному майданчику повинно здійснюватись будівництво декількох однакових об’єктів, передаються на електронних та паперових носіях у чотирьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - у двох примірниках.
Інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об’єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.
Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.
Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією. Розроблення робочих креслень іншою проектною організацією здійснюється з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав. У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проекту надається посилання на них.
При проектуванні об'єктів будівництва з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, відповідно до завдання на проектування розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки. Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вимог і технічного завдання, розробленого генпроектувальником. Розроблення проектно-конструкторської документації на вказане обладнання і конструкції може виконуватися генпроектувальником за окремим договором підряду.
У разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником - розробником проекту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.
Стадії ТЕО, ТЕР, ЕП, П та РП підписуються:

  1. Титульний лист пояснювальної записки до проекту:
  • керівником генеральної проектної організації (проектної організації);
  • ГАПом та/або ГІПом.
  1. Креслення:
  • ГАПом та/або ГІПом;
  • сертифікованими виконавцями, які є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.
  1. Стадія Р підписується:
  • ГАПом та/або ГІПом;
  • сертифікованими виконавцями, які є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

Перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника)
Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.
Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.
Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб’єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.
Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів. Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

ВАЖЛИВО!

Проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

На об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.