Порядок прийняття та оформлення спадщини неповнолітніми

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:

  • в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
  • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
  • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Хто така малолітня та неповнолітня особа?

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років - малолітня особа (ч.1 ст. 31 Цивільного кодексу України).

Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - неповнолітня особа (ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України).

Куди звернутись?

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подає нотаріусу (державному або приватному) заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття (ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Прийняття спадщини неповнолітніми

Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті — вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків (ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі).

Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитись від прийняття спадщини?

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів) і органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 1273 Цивільного кодексу України). Слід зауважити, що така згода надається обома батьками!!!

У разі смерті одного з батьків:

  • згода надається тим із батьків, хто є живим;
  • надається свідоцтво про смерть померлого з батьків .

Батьки (усиновлювачі) можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 Цивільного кодексу України). Дана норма закріплена статтею 177 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

  • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
  • видавати письмові зобов'язання від імені дитини;
  • відмовлятися від майнових прав дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Що таке обов'язкова частка у спадщині?

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов’язково з’ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України, а саме:

  • малолітні, неповнолітні,
  • повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
  • непрацездатна вдова (вдівець);
  • непрацездатні батьки.

Обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом (підпункт 5.10 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (підпункт 5.7 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку).

Які документи необхідні для прийняття та оформлення спадщини?

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (підпункт 4.12 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку), а саме:

  1. Свідоцтво про смерть спадкодавця (для встановлення факту смерті спадкодавця та часу відкриття спадщини (підпункту 1.3 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку)) — оригінал;
  2. Довідка про реєстрацію/останнє місце проживання спадкодавця (підпункту 1.13 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку) (для встановлення місця відкриття спадщини; для визначення можливого кола спадкоємців у разі спадкування за законом; для визначення осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині у разі спадкування за заповітом) - оригінал;
  3. Заповіт (у разі наявності) - оригінал;
  4. Документи, які підтверджують родинні відносини (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису (про народження, про шлюб), копії актових записів (про народження, про шлюб), копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин) — оригінали;
  5. Документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, яке бажають оформити спадкоємці — оригінали;
  6. Свідоцтво про народження (для малолітніх до 14 років) — оригінал;
  7. Паспорт (для неповнолітніх з 14 років) – оригінал;
  8. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (для усіх без винятку осіб, якщо до складу спадкового майна входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації) - оригінал.

Батьки, які діють від імені малолітньої особи або надають згоду неповнолітньому на прийняття та оформлення спадщини також повинні пред'явити нотаріусу:

  • оригінали документів, які підтверджують родинні відносини з малолітньою чи неповнолітньою особою (свідоцтво про народження дитини);
  • оригінали документів, які підтверджують особу батьків (ст. 43 Закону України “Про нотаріат”).

Коли звертатись для видачі свідоцтва про право на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України).

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Дане положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом (ч. 2 ст. 1298 Цивільного кодексу України).

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена (підпункт 4.10 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

Вартість

Загальну суму, в яку обійдеться прийняття та оформлення спадщини прорахувати неможливо. Вартість буде залежати від:

  • місця звернення спадкоємця - приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора;
  • наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий;
  • наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору);
  • наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об'єктів спадщини.

За нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (підпункт "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України)