Статус жителя гірського населеного пункту

Нормативна база

1. Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»
2. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населенного пункту» від 19.03.1996 року № 345
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» від 11.08.1995 року № 648

Набуття статусу гірського населеного пункту

Відповідно Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» до гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.
Критеріями віднесення населених пунктів до категорії гірських є:

• розташування населеного пункту або його частини, на якій проживає більш як третина мешканців цього населеного пункту, на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, та розміщення 50 % і більше сільськогосподарських угідь у межах цього населеного пункту на схилах крутизною 12 градусів і більше;
• якщо на одного жителя припадає менш як 0,25 га ріллі, або при її відсутності – менш як 0,60 га сільськогосподарських угідь;
• суворі кліматичні умови:
  • холодна і довга зима (середня тривалість – не менше 115 днів, середньодобова температура повіртя у січні не перевищує минус 4 градуси за Цельсієм);
    
  • прохолодне коротке літо (середня тривалість – не більше 2 місяців, середньодобова температура у липні не перевищує 20 градусів за Цельсієм);
    
  • велика кількість опадів (середньорічна сума опадів у рідкому і твердому стані – не менше 600 міліметрів);
    
  • мають місце селеві явища, повені, вітровали, снігові намети, сейсмічніть землі.
    

Населені пункти набувають статусу гірських за умови розташування на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря, відповідності двом критеріям та не менш як двом показникам третього критерію «суворі кліматичні умови».
Пропозиції щодо надання населеним пунктам статусу гірських подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим та областими державними адміністраціями Кабінету Міністрів України.

Перелік гірських населених пунктів

Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року № 647.

Кому надається статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту

Статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту надається:

1. Особам, які постійно проживають на території гірського населеного пункту.

Згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту (в редакції Законів № 1673-VII від 02.09.2014, № 888-VIII від 10.12.2015). До редакції Закону місце проживання особи визначалось як адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців.

1. Особам, які постійно працюють на території гірського населеного пункту (навіть якщо підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в гірських населених пунктах).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо визначення статусу особи, яка проживає та працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського» від 04.03.2010 року № 218/13/84-10 статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту надається працівникам, які постійно працюють на підприємствах, установах, організаціях, розташованих на території гірських населених пунктів, незалежно від того, проживають вони в цьому населеному пункті чи ні. Поняття «які постійно працюють» значить, що постійне місце роботи працівника знаходиться в населеному пункті, якому надано статус гірського. Зазначене стосується як працівників, у яких це місце роботи є основним, так і тих, хто працює за сумісництвом.

1. Особам, які навчаються на денному відділенні навчального закладу, який знаходиться у гірському населеному пункті.

1. Окремим особам інших населених пунктів та тим, які проживають за межами населених пунктів, умови проживання яких відповідають критеріям віднесення населених пунктів до гірських та особам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометереологічних станціях, заставах, обсерваторіях, інших об'єктах, що розташовані поза межами гірських населених пунктів.

Статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту підтверджується посвідченням.

Куди звертатись

Громадянин, який бажає набути статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту та отримати посвідчення встановленого зразка, повинен звернутись до виконавчих органів міських, селищних, сільських рад.

Вартість

Згідно Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 року № 345 посвідчення громадянам видаються безкоштовно.

Перелік документів

Для отримання посвідчення необхідно подати такі документи:

1. паспорт громадянина України; свідоцтво про народження (для осіб у віці до 16 років); посвідку на проживання в Україні (для іноземних громадян та осіб без громадянства);
2. довідку про постійне проживання у гірському населеному пункті (для осіб, що постійно проживають на території населеного пункту, якому надано статус гірського, у тому числі дітям);
3. довідку з місця роботи (для осіб, які постійно працюють у гірському населеному пункті);
4. довідку із навчального закладу (для осіб, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів, що знаходяться у гірському населеному пункті);
5. дві фотокартки розміром 3 х 4 см (крім осіб до 16 років).

Якими пільгами користується особа

1. Розмір державних пенсій, стипендій, всіх видів державної матеріальної допомоги збільшується на 20 відсотків.
2. Тарифні ставки та посадові оклади працівників підвищуються на 25 відсотків.
   

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо надання роз'яснень» від 23.06.2008 року № 403/13/84-08 обов'язковою умовою для отримання посадового окладу, підвищеного на 25 відсотків, є розташування постійного робочого місця працівника в населеному пункті, якому надано статус гірського.
Фінансування збільшення розміру пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Припинення дії посвідчення

Дія посвідчення припиняється за рішенням органу, який його видав, у разі:

1. ) зміни особою місця постійного проживання;
2. ) зміни особою постійного місця роботи;
3. ) закінчення навчання на денному відділенні навчального закладу;
4. ) зміна умов постійного проживання особи, яка проживає за межами гірського населеного пункту, тобто зміна умов відповідності критеріям віднесення населених пунктів до гірських.

Посвідчення, дію якого припинено, підлягає вилученню органом, який прийняв таке рішення.

Порядок оскарження

Рішення місцевої державної адміністрації та виконавчого органу місцевої ради про відмову у видачі посвідчення або припинення дії посвідчення може бути оскаржено до суду.
Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачено, особі за її заявою видається нове посвідчення.

[[[Категорії]]]