Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»

Загальні положення

Глава 36 Земельного кодексу України присвячена Відшкодуванню втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

В даній главі Земельного кодексу норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено. Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають:

• втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, визначаються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:

                    Бд 
    Рв = Пд х Нв х ----- х Кінт,
                    Бо
    де Рв  -  розмір  втрат  сільськогосподарського  виробництва, тис. гривень; Пд  -  площа  ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів; Нв - норматив втрат сільськогосподарського  виробництва, тис. гривень; Бд  -  бал  бонітету  ділянки  сільськогосподарських угідь, що вилучається; Бо  -  бал  бонітету  сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці  Крим,  області,  містах  Києву  та Севастополю;  Кінт   -   коефіцієнт інтенсивності   використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі  землеоцінного  району,  в  якому  відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю).

Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:

    Рв = Пд х Нв х Кі, 
    де Рв - розмір  втрат  лісогосподарського  виробництва,  тис. гривень;  Пд  -  площа  ділянки  лісових  земель  і чагарників, що вилучається,  гектарів;  Нв  -  норматив  втрат лісогосподарського виробництва,  тис. гривень; Кі - коефіцієнт продуктивності лісових земель  і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою: Рв = (1-К) х Нв х Пд,

    де Рв - розмір втрат, тис. гривень; К -  коефіцієнт  зниження продуктивності угіддя; Нв - середній розмір втрат з розрахунку  на 1 гектар, що визначається відповідно до  пунктів  1 або  2  цього Порядку; Пд - площа ділянки, гектарів.

Для визначення показника зниження продуктивності сільськогосподарських угідь використовуються дані агрохімічної паспортизації земельних ділянок, а для лісових земель і чагарників - дані лісотаксації. Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

    Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.
    Розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 
    Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 17 листопада 2004р.

Звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

Відповідно до ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються: -громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення індустріальних (промислових) парків, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, у разі використання земельних ділянок для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, а також всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва

Відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.