Мікрокредитування в умовах воєнного стану

Нормативна база

• Цивільний кодекс України;
• Цивільний процесуальний кодекс України;
• Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій";
• Закон України "Про споживче кредитування";
• Указ Презедента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Мікрокредити в Україні набули досить поширеного явища, оскільки вони видаються швидше та не потрібно збирати та заповнювати документи як у банківських установах. Втім, не знаючи основних умов такого кредитування можна потрапити в боргову яму.

Мікрокредит: переваги та недоліки

Мікрокредитом є позика невеликої суми грошей, приблизно до 15-20 тис. грн, яку видають на короткий час фінансові установи.

Для оформлення мікрокредиту знадобиться лише паспорт, реєстраційний номер облікової картки платників податків та картка для зарахування коштів.

Основними перевагами в мікрокредитуванні є:

• мінімум бюрократії, адже не потрібно збирати довідки для підтвердження платоспроможності;
• швидкість оформлення такої позики (займає приблизно до 15 хвилин);
• переказ грошових коштів на картку обраного банку;
• великий вибір фінансових установ, які займаються мікрокредитуванням, і широкий вибір тарифних планів, за якими відбувається кредитування.

Утім слід не забувати про те, що мікропозики мають велику небезпеку, яка полягає у високих відсотках. Тобто якщо особа вчасно не вноситиме платежі, це може призвести до боргової ями. У такому разі розмір поверненого боргу буде значно перевищувати суму початкового мікрокредиту. У деяких випадках особам, для того щоб погасити таку заборгованість, доводиться брати додаткові мікрозайми або кредит в банківських установах.

На що слід звернути увагу під час оформлення мікрозайму?

Перед тим, як оформлювати мікрозайм, щоб не потрапити в боргову яму необхідно звернути увагу на такі чинники:

• установа, яка надає послуги з мікрокредитування, має бути офіційно зареєстрована та мати ліцензію на провадження такої діяльності (перевірити таку інформацію можна на вебсайті Національного банку України). Якщо необхідної інформації про обрану фінансову установу немає, то краще ухилитися від укладення договору позики з нею;
• умови договору та строки погашення платежів. Необхідно уважно ознайомитися з умовами позики, який, зокрема, може містити приховані умови, щодо необхідності сплати відсотків у разі не здійснення виплат за таким договором тощо. Особливу увагу слід звертати на текс, прописаний дрібним шрифтом;
• процентну ставку та штрафні санкції в разі прострочення (навіть декілька днів прострочення можуть коштувати значної суми).

Основні умови мікрокредитування

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій" передбачено основні умови мікрокредитування.

По-перше, це кредитні договори, укладені на строк до одного місяця, і договори, розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, у тому числі які підлягають під регулювання положеннями Закону України «Про споживче кредитування». А отже максимальна сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем виконання його зобов’язань не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

По друге, за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача.

По-третє, під час оформлення мікрокредиту клієнт надає доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації, щодо нього та цього кредиту. У разі відмови споживача у наданні такої згоди кредитодавець має відмовити у наданні мікрокредиту.

І наостанок. Законодавством встановлено вимогу для фінансових установ щодо розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема, і мікрокредитів) на своїх вебсайтах.

Що можна зробити з мікрокредитом під час воєнного стану, щоб не виникла заборгованість?

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Через повномасштабну збройну агресію багато громадян втратили роботу, були змушені покинути свої домівки, тому їх можливість сплачувати за своїми кредитними зобов’язаннями значно обмежилася або взагалі зникла. Багато хто, навпаки брали мікрозайми для влаштування свого життя на новому місці. Постає питання: що ж роботи, якщо немає можливості сплачувати за зобов’язаннями.

Кредитні канікули – це тимчасове відстрочення від сплати кредитних платежів, яке надають за бажанням фінансової установи. Слід зауважити, що запровадження кредитних канікул – це право банківської установи, а не її обов’язок. Для отримання інформації про умови кредитних канікул у фінансовій установі, боржником якої є особа, остання має звернутися безпосередньо до такої установи. У майбутньому заборгованість потрібно погасити, а тому за наявності доходів і можливості виплачувати позику краще продовжувати виконувати умови зобов’язання.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплату яких передбачено мікрозаймом і які нараховано лише з 24 лютого 2022 року (початок дії воєнного стану) за прострочення виконання за відповідним договором, підлягають списанню.

Крім того, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною. Тобто, якщо в договорі є пункт, який вказує, що форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, боржник має право обґрунтовувати несплату або невчасну плату за договором позики наявністю зазначених обставин. Про настання форс-мажору боржнику бажано повідомити фінансову установу офіційним листом, щоб у майбутньому уникнути претензій від такої установи.

Форс-мажор не звільняє від погашення мікрозайму, а лише відтерміновує такий обов’язок до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану).

Що робити, якщо ви постраждали від фінансової установи?

Попри воєнний стан, багато фінансових установ намагаються нажитися на горі людей, а саме нараховують неустойку (штраф, пеню), змінюють процентну ставку та передають відомості про боржників до колекторських установ для повернення боргу.

У разі незаконних дій з боку фінансових установ, що надають мікрокредити особа може звернутися Національного банку України, подавши скаргу на відповідні дії: на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua або за номером гарячої лінії 0 800 505 240.