Надання права на шлюб неповнолітній особі
Нормативна база
- Конституція України
- Сімейний кодекс України
- Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»
- Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. Затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 22 листопада 2007 року за № 1154/5), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940.
Опис суттєвих аспектів
Статтею 21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 23 СК України за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Куди звернутися
У порядку окремого провадження до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням заявника
Вартість
Сплата судового збору в розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
Перелік та зразки необхідних документів
- Заява.
- Свідоцтво про народження заявника.
- Копія паспорта заявника
- Квитанція про сплату судового збору.
Порядок розгляду
Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", заява про надання особі, яка досягла чотирнадцяти років, права на шлюб повинна розглядатися судом в окремому провадженні. При цьому, до участі в справі залучаються один або обоє батьків неповнолітньої дитини, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
