Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності

Нормативна база

• Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
• Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"
• Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553
• Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244

Основні поняття

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»I державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Обов`язок допускати посадових осіб ДАБІ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.

Саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Суб'єкти містобудування

Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»). Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Державний архітектурно-будівельний контроль

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль  здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва. Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553). Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб’єктів містобудування, які виконують роботи на об’єкті будівництва, про проведення перевірки. Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред’явлення суб’єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу. Тому,  особливою умовою перевірки є обов’язкове повідомлення суб’єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю. Неповідомлення суб’єкта містобудування про проведення перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов’язку щодо необхідності пред’явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку. Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340 на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 р. замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України, було утворено новий орган - Державна інспекція архітектури та містобудування України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

• подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
• необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
• виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
• перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
• вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
• звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
• вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п.п. 11, 13, 14 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Штрафи за правопорушення

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244

Протокол про правопорушення

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути складений посадовою особою з дотриманням вимог Порядку № 244. Зокрема, в протокол про правопорушення у сфері містобудівної  зазначаються:

• дата і місце його складення;
• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
• місце вчинення і суть правопорушення;
• нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
• положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
• прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
• пояснення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
• інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).