Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення
Нормативна база
- Закон України «Про охорону земель»
- Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»
- Закон України «Про оцінку земель»
- Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення» від 26 лютого 2004 р. № 51
- Указ Президента України «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» від 2 грудня 1995 р. № 1118/95
- Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 р. № 536
Поняття та особливості агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення – обов’язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами (ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель»). Результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення є агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки. Об'єктами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення є: рілля, у тому числі зрошувана,осушена; сіножаті і пасовища; багаторічні насадження. Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років і є обов'язковою для всіх землевласників та землекористувачів.
Відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:
- передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;
- зміні власника земельної ділянки або землекористувача;
- проведенні грошової оцінки земель;
- визначенні розмірів плати за землю;
- здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.
Агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення та моніторинг ґрунтів проводять філії Державної установи «Інституту охорони ґрунтів України» у всіх областях України на чолі з Державною установою «Інститутом ґрунтів України» (п. 1.4, 1.5, 1.6 розділу 1 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки)
Поняття агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки
Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки – документ, що містить дані агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного моніторингу ґрунтів за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення ( п.1.2, 1.3 розділу 1 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки).
Порядок видачі та застосування агрохімічного паспорта поля
Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки видається у двох примірниках, один з яких зберігається у землевласника або землекористувача, а інший - в центральному органі виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики. Результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення використовуються при проведенні грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, коригуванні агротехнологій і сівозмін, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території, моніторингу земель та ґрунтів, визначенні сировинних зон для вирощування сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування та придатності для ведення органічного землеробства, розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів та в інших випадках, передбачених законодавством. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки використовується при розрахунку нормативів граничнодопустимого забруднення ґрунтів, якісного стану ґрунтів, показників деградації земель та ґрунтів, оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, які встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобігання виснаженню і втраті родючості ґрунтів унаслідок ґрунтовтоми, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відомості щодо рівнів забезпечення поживними речовинами ґрунтів та забруднення токсичними речовинами і радіонуклідами вносяться до агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки кожні 5 років. Наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписується уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, а в разі її відсутності - особою, що її заміщує. Підпис засвідчується печаткою. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки друкується на спеціальному бланку (розділ 3 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки )
Перелік документів необхідних для отримання агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки
- Копія паспорту та ідентифікаційного номеру користувача земельної ділянки.
- Викопіюванння земельної ділянки з прив’язкою до місцевості з навою ґрунту.
- Рішення (розпорядження) відповідного органу місцевого самоврядування.
Якщо агрохімічний паспорт необхідний для переоформлення спадщини, то необхідно також додавати відповідні документи.
