Військовий збір

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України від 31.07.2014 № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів»

Військовий збір: поняття, особливості, підстави запровадження

З метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави тимчасово з 3 серпня 2014 р. Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», в Україні введено військовий збір. З моменту його запровадження планувалося надати відповідному збору тимчасовий характер і встановити термін його дії до 1 січня 2015 року. Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, термін дії військового збору продовжений, а тимчасовий характер його дії замінено на невизначений час, а саме до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. У вітчизняному законодавстві військовий збір визначено як загальнодержавний податок, який сплачується фізичними особами-резидентами та фізичними особами-нерезидентами з доходів, визначених Податковим кодексом України.

З аналізу положень чинного законодавства, яке регламентує механізм його впровадження, можна виділити наступні сутнісні особливості даного збору:

1. запровадження військового збору зумовлено особливими обставинами та нетиповими умовами існування країни на певному етапі її історичного розвитку, а також – складною економіко-політичною ситуацією в країні;
2. військовий збір має цільову спрямованість, але надходження від справляння військового збору зараховуються не до окремого цільового фонду, а до державного бюджету.
3. його дія має тимчасовий характер, а справляння збору передбачено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України;
4. характеризується встановленням фіксованої ставки збору.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає механізм сплати військового збору, є Податковий кодекс України. Однак, спеціального розділу, який регламентує порядок і умови виконання зобов’язань щодо сплати такого збору, відсутній. У зв’язку з цим, при характеристиці даного збору застосовуються загальні положення, визначені підпунктом 16(1) підрозділу X Розділу XX Податковий кодекс України, а також ті положення, який регламентують порядок сплати податку на доходи фізичних осіб. Крім того, допоміжними у даній сфері є роз’яснення Державної фіскальної служби України, які мають на меті тлумачення часто незрозумілих положень Податкового кодексу щодо практичних питань.

Платники військового збору

Згідно п.п.1.1 пункту16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Інші перехідні положення» платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

1. фізична особа-резидент (фізична особа, яка має місце проживання в Україні), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
2. фізична особа-нерезидент (фізична особа, яка не є резидентом), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
3. податковий агент.

Згідно ст.18.1. Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування військового збору до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Об’єкт оподаткування військовим збором

На момент запровадження військового збору в Україні об’єкт оподаткування відповідним збором визначався наступним чином. Так, п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ в редакції від 03.08.2014 року було зазначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Станом на сьогодні об’єкт оподаткування військовим збором детально визначений, а перелік доходів, які оподатковуються збором, передбачений ст. 163 ПКУ.
Таким чином, об'єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Особливість: оподаткування військовим збором стосується вищезазначених доходів, нарахованих з 3 серпня 2014 року.

Ставка військового збору

Особливістю військового збору є його фіксована ставка, розмір якої становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, який, в свою чергу, не залежить від об’єктивних та суб’єктивних факторів. У відповідності з положеннями підпункту 1.4. пункту 161 Підрозділу 10 Розділу XX нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка.
А відповідальними за його нарахування та сплату є особи, визначені ст. 171 ПКУ. А саме:

1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з інших доходів, є:

• податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
• платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Пільги щодо оподаткування військовим збором

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, перелік яких передбачено ст. 165 ПКУ, окрім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

27 червня 2018 року Президент України підписав Закон “Про внесення змін до розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)”. Документ забезпечує продовження дії пільг зі сплати військового збору та з оподаткування податком на додану вартість на період проведення ООС, а також належне проведення відповідної операції. До цього часу податкові пільги, особливості справляння та сплати податків та зборів були встановлені на період проведення АТО. Серед них, зокрема, пільги зі сплати військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та інших осіб на період їх безпосередньої участі в операції А також тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи (виплачені, надані), що нараховані громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов’язана з реалізацією Проекту.

Відповідальність за порушення зобов’язань щодо сплати військового збору

Згідно з вимогами чинного законодавства, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.

Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені для податку на доходи фізичних осіб. Отже, за несвоєчасне виконання зобов’язань щодо сплати військового збору застосовується відповідальність, передбачена за неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до ст. 129 ПКУ, у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб, або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента нараховується пеня (із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати доходів на користь платників податків – фізичних осіб). Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 163⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафні санкції (штраф і пеню) не застосовують до суб’єкта господарювання в разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) ВЗ до бюджету з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку (пп. 129.6 і 129.7 ПКУ). Але для цього суб’єкт господарювання повинен надати органу ДФСУ заяву з копіями платіжних документів, що підтверджують факт подання їх установі банку.

Корисні посилання

• Військовий збір: відповіді на найактуальніші запитання