Право на захист в кримінальному процесі

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Право кожного на професійну правничу допомогу

Кожна особа має право на юридичну допомогу. Це право гарантується державою, яка спрямовує на його реалізацію правоохоронну систему країни, діючи тим самим відповідно до міжнародно-правових вимог, зокрема Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

Правова допомога може знаходити свій вираз у наданні консультацій та роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру; посвідченні копій відповідних документів; здійсненні представництва в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; правовому забезпеченні підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян; виконанні обов'язків відповідно до кримінально-процесуального та цивільно-процесуального законодавства тощо.

Ніхто не має права здійснювати будь-який вплив на особу у виборі нею захисника, форм та методів здійснення захисту своїх прав. Законом передбачено, що у досудовому провадженні кримінальної справи, як захисник, допускається лише адвокат. Випадки надання безоплатної правової допомоги передбачає Закон України "Про безоплатну правову допомогу".

Наданням правової допомоги на професійному рівні займаються адвокати, діяльність яких регламентується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Адвокатура є добровільне професійне громадське об'єднання, покликане сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до чинного законодавства та статутів адвокатських об'єднань. Оплата праці адвоката (гонорар) здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. В разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні обвинуваченого від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави у порядку, встановленому законом. У своїй професійній діяльності адвокат може представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення.
Адвокат зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства, використовувати виключно передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не може використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої діє, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого.
Адвокат допускається до участі у кримінальній справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу. У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою у стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до участі у справі з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи.

Залучення захисника

1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.[1] (ч. 1 ст. 48 КПК України)
2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 Кримінального процесуального кодексу України.
Стаття передбачає дві форми залучення захисника до участі у кримінальному провадженні:
- за запрошенням підозрюваним, обвинуваченим, їх законним представником, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого з укладенням договору (ст. 51 КПК України). Якщо він перебуває в місцях затримання чи тримання під вартою, то слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають посприяти підозрюваному, обвинуваченому у встановленні зв'язку з адвокатом чи особами, які можуть запросити адвоката, не рекомендуючи самі конкретного захисника;
- за призначенням слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом, відповідно до ст. ст. 49, 53 КПК України.
Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 374 КК України.

Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням (ст. 49 КПК України)

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

  1. відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
  2. підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно;
  3. слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.


Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
У випадках, передбачених частиною першою статті 49 КПК України, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Суб'єктами надання безоплатної правової допомоги є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, утворені Міністерством юстиції України (ст. 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу").

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Право_на_захист_в_кримінальному_процесі&oldid=29292