Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Куди звертатися?

Правовстан́овлюючий докум́ент — документ, який підтверджує права́ суб'єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.

На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:

  • 1. Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

  • 2. Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).

Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:

  1. Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
  2. Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
  3. Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
  4. Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено: Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.

Хто може звернутися?

До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.

Вартість?

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до Закону України "Про судовий збір". Законом України "Про Держпаний бюджет на 2020 рік" установлено станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 гривень. Отже, за подання в 2019 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Не підлягають встановленню факту належності особі :

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України

При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_виправлення_помилки_у_правовстановлюючому_документі&oldid=18338