Стихійна торгівля: поняття та відповідальність

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні поняття

Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу.

Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств.

Стихійна торгівля – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі.

Міністерство доходів і зборів України у листі від 27.09.2013 р. №12060/6/99-99-22-01-03-15/1182 визначило, що стихійна торгівля - це торгівля фізичних осіб без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкту торгівлі.

Також це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм - наметів, кіосків, павільйонів та ін. для заняття торговельною діяльністю.

Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі. Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей.

Відповідно до Законів України «Про національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.

Відповідальність

Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення - «Торгівля з рук у невстановлених місцях», і ст. 164 цього ж Кодексу - «Порушення правил підприємницької діяльності».

Стаття 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами). Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Стаття 160 КУпАП (Торгівля з рук у невстановлених місцях) торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях – тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами – тягне за собою накладення штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Стаття 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності).
Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Статтею 221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156, 160, 164 КУпАП, на підставі протоколів про правопорушення, які відповідно до статті 255 КУпАП мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ;
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Висновок

Законодавство не встановлює відповідного контролю за цією діяльністю.
У санепідемстанції немає важелів впливу на суб’єкти, які здійснюють стихійну торгівлю.
Фактично боротися з цим можуть лише посадові особи органів внутрішніх справ та посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад шляхом складання адмінпротоколів з наступною передачею справ до судів. Але попередження, протоколи та штрафи, складені накладені на порушників майже не діють. Малоефективні також спільні рейди органів місцевого самоврядування та міліції. Тож стихійну торгівлю викорінити поки ще не вдається.