Порядок повернення раніше відібраної дитини

Нормативно-правова база

• Сімейний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"
• Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"

Загальні відомості

Конвенція ООН про права дитини гарантує, що дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. У випадках, коли дитині небезпечно для її життя, здоров'я і морального виховання, знаходитись поряд з батьками, в якості засобу захисту її прав суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Відібрання дітей є, по суті, превентивним заходом щодо батьків, оскільки надає їм можливість змінити своє ставлення до виховання дітей, без застосування до них виняткового заходу – позбавлення батьківських прав. Стаття 170 СК України містить відкритий перелік підстав для застосування відібрання дитини в батьків без позбавлення їх батьківських прав, а саме якщо батьки: 1) ухиляються від виконання своїх обов’язків по її вихованню; 2) жорстоко поводяться з нею; 3) є хронічними алкоголіками або наркоманами чи вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; 4) примушують її до жебракування та бродяжництва; 5) в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального стану. У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування. Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Набуття статусу дитини, позбавленої батьківського піклування детально описано за посиланням: Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

Ведення обліку дітей, позбавлених батьківського піклування Облік дітей, позбавлених батьківського піклування здійснює служба у справах дітей за місцем походження дитини. Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку.

Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Відомості про дитину, яка поставлена на первинний облік, вносяться до єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - єдиний банк даних). У єдиному банку даних відомості про кожну дитину зберігаються в електронній обліково-статистичній картці дитини, яка складається на підставі документів, що посвідчують особу дитини. З електронної обліково-статистичної картки виготовляється дублікат на паперовому носії інформації. Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план). Персональний склад міждисциплінарної команди затверджується на засіданні комісії з питань захисту прав дитини за поданням служби у справах дітей. У разі коли дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається з урахуванням пропозицій органу опіки та піклування, інших уповноважених суб’єктів за місцем її проживання (перебування) щодо заходів, які будуть ними виконуватися. Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття або зняття її з цього обліку на підставах, передбачених у пункті 20_Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866. Судовий розгляд позовної заяви Відповідно до ч. 3 ст. 170 Сімейного кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. Позивачем у справах про повернення дитини виступає особа, у якої була відібрана дитина. Відповідачем виступає той суб'єкт, який був позивачем у справі про відібрання дитини. Це можуть бути родичі дитини, орган опіки та піклування, прокуратура. Якщо дитина проживає в сім'ї опікуна (піклувальника), прийомній сім'ї, то співвідповідачами будуть органи опіки та піклування і особи, що заміняють батьків. При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини. Під час ухвалення рішення про повернені дитини суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Оскільки підставою для відібрання дитини є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, то повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин (батько, мати вилікувались, змінили поведінку, змінили ставлення до дитини тощо). Довести це слід позивачу, оскільки кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК). Доказами можуть бути документи про пройдений курс лікування, рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, акт обстеження умов життя тощо. Підсудність справи Справи про повернення дитини розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред'явлення позову та відкриття провадження у справі. Вартість

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір" (840,80 грн. у 2020 році).

Підстави за яких поверення раніше відібраної дитини батькам без позбавлення батьківських прав неможливе, якщо: це суперечить інтересам дитини; не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками. УВАГА! Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав. Рішення в частині повернення дитини батькам належить негайному виконанню. Втрата дитиною статусу дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

Відповідно до пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі: 1) скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав; 2) поновлення матері, батька дитини у батьківських правах; 3) скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав; 4) рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них; 5) скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними; 6) рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними; 7) скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими; 8) скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми; 9) усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду; 10) визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження; 11) встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини; 13) документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини, у тому числі дитини, якій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі підпунктів 11 і 12 пункту 24 цього Порядку; 14) довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові. Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі досягнення нею повноліття.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування на підставах, зазначених у пунктах 26 і 27 цього Порядку, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.