Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Нормативна база
- Кодекс законів про працю України
- Закону України "Про виконавче провадження"
- Закон України "Про звернення громадян"
- Закон України "Про судовий збір"
- Закон України "Про оплату праці"
- Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5
- Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"
Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.
Слід зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника
Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Оскільки, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
| Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: | |
|---|---|
| 1 | отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; |
| 2 | надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; |
| 3 | отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; |
| 4 | наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; |
| 5 | відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; |
| 6 | отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; |
| 7 | погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; |
| 8 | отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. |
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти у судовому порядку
Для того щоб були всі підстави звернутися до суду, насамперед необхідно звернутися письмово до органу ВДВС, де перебуває виконавче провадження з клопотанням зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини на добровільних засадах. У свою чергу, державний виконавець підготує мотивовану письмову відповідь з роз'ясненням про можливість чи відмову у вчиненні таких дій.
Строк розгляду звернення
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. (ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»)
Вирішення спору в судовому порядку
З моменту отримання письмової відповіді від державного виконавця ВДВС про неможливість здійснити зняття арешту з майна (коштів) боржника, громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (ВДВС), з позовною заявою про зняття арешту з коштів боржника.
Підсудність
Підсудність справи визначена ч. 2 ст. 446 ЦПК України, де роз'яснення, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Судовий збір
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
Орієнтовний перелік необхідних документів, які необхідні для складання позову та пред'явлення до суду:
- супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
- лист відділу державної виконавчої служби щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів);
- довідка АТ КБ «Приватбанк» про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо);
- довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність;
- копія паспорту особи, яка звертається до суду;
- копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, яка звертається до суду;
- копія картки фізичної особи-платника подактів, яка звертається до суду.
Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням
| ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. |
|---|
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження (п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).
У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
