Соціальний захист ветеранів праці
Нормативна база
Конституції України; Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 № 3721-XII; Закон України "Про пенсійне забезпечення"; Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; Податковий кодекс України; Закон України “Про оренду землі”; Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 р. N 785 “Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян”; Наказ Мінсоцполітики України № 226 від 09.03.2016 року “Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування”; Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 р. N 521 “Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці"; Постанова Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”; Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. N 354 “Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування”; Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблем (добровільний, позасудовий та судовий)
Важливо визначити коло осіб, які мають право на отримання статусу ветерана праці. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 № 3721-XII, ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років - для чоловіків і 35 років - для жінок і вийшли на пенсію. У ч.2 ст.6 Закону України “”Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, ветеранами праці визнаються також: а) громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах в зв”язку із зайнятістю на виробництвах, перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” за наявності відповідного стажу; б) пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР; в) інваліди I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років. Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги та нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Куди звернутися
Для отримання посвідчення і нагрудного знаку необхідно звернутись в органи соціального захисту населення або в центр надання адміністративних послуг за місцем проживання, а ветеранам праці із числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та членів їх сімей згідно з цим Законом - до органів, що здійснюють їх пенсійне забезпечення відповідно до законодавства.
Вартість
Посвідчення і нагрудний знак видаються безкоштовно.
Перелік та зразки необхідних документів
заява; паспорт; пенсійне посвідчення; довідка управління Пенсійного фонду про наявність страхового стажу; фотокартка.
Строки розгляду питання
Посвідчення ветерана праці видаються в день звернення особи, після визначення відповідного статусу. Посвідчення видаються особисто ветеранам праці або за їх дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
Підстави для відмови
Підставами для відмови в наданні послуги є : відсутність підтверджуючих документів та не перебування особи на обліку в єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
Порядок оскарження
Оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту здійснюється в адміністративному порядку відповідно до Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію", а також у судовому порядку згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України .
При розгляді спору в судовому порядку особі необхідно звернутись до місцевого загального суду за місцем проживання або за місцезнаходженням відповідача.
