Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям
Нормативно-правова база
- Сімейний кодекс України
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"
- Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"
- Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2003 року № 204 "Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб"
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"
Підстави призначення допомоги
Тимчасова допомога призначається у разі, коли:
- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
- стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
Куди звернутися
Тимчасова допомога призначається та виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, органами соціального захисту населення.
У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.
У разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.
Якщо заявник вже отримує державну допомогу, відомості про її розмір враховуються органом соціального захисту населення без необхідності її декларування.
Перелiк необхiдних документів
- заява за формою;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
- рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
- довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
- повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.
Строк призначення допомоги
Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.
Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.
Орган соціального захисту населення у строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 15 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.
Розмір допомоги
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги.
До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються (пункт 8-1 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме:
- чоловік (дружина);
- рідні,усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або місця реєстрації;
- неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
- жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги
- Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу складає більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
- Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
Підстави припинення виплати тимчасової допомоги
- Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
- Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.
- Досягнення дитиною 18-річного віку.
- Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.
- Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.
- Скасування або визнання усиновлення недійсним.
- Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).
- Відмови від стягнення аліментів.
- Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.
- Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.
- Смерть дитини, якій була призначена тимчасова допомога.
- Смерть одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.
- Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.
- Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.
- Встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення.
Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.
Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:
- визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
- повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
- у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.