Умисне знищення або пошкодження майна
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III
- Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI
Поняття злочину
Знищення чужого майна – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати споживчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).
Пошкодження чужого майна – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за призначенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути повістю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу.
Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).
Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 ККУ. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
Суб'єкт злочину
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України) або 14-річного (ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України) віку. Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 364 або 365 Кримінального кодексу України.
Суб'єктивна сторона злочину
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
Мотив і мета злочину
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (ст. 113 Кримінального кодексу України), вимагання (ст.189 Кримінального кодексу України), терористичний акт (ст. 258 Кримінального кодексу України), масові заворушення (ст. 294 Кримінального кодексу України).
Відповідальність
ч. 1 ст. 194 ККУ за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, передбачені наступні види кримінальної відповідальності :
- Штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- Громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин;
- Виправні роботи на строк до двох років;
- Обмеження волі на строк до трьох років;
- Позбавлення волі на строк до трьох років.
Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Куди звертатись?
Про факт вчинення діяння, які мають ознаки умисного знищення або пошкодження чужого майна, необхідно звернутися з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
