Медіація

Нормативна база

• Рекомендація Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах
• Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"
• Рекомендація N R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах
• Закон України "Про безоплатну правову допомогу"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 "Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2012 р. за № 1614/21926
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 № 892 "Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2016 р. за № 1243/29373

Що таке медіація?

Файл:Доцільність застосування медіації.jpg

Медіація (від лат. Mediation - посередництво) - це приватне та конфіденційне використання посередників для виходу з конфліктної ситуації. Вона дає можливість уникнути втрати часу в судових розглядах та додаткових і непередбачуваних матеріальних витрат. Медіація – це

• структурований процес, незалежно від його назви або посилання на нього, за допомогою якого дві або більше сторін спору намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди для вирішення спору за підтримки медіатора (Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах")
• процес врегулювання спорів, у межах якого сторони з допомогою одного чи кількох медіаторів проводять переговори щодо спірних питань з метою досягти домовленості (п.І Рекомендації Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах)
• допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв’язання конфлікту (п.13 Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати)
• метод розв’язання конфліктів/спорів, за допомогою якого дві або більше сторін конфлікту/спору намагаються в межах структурованого процесу за участю посередника/медіатора досягти згоди для його розв’язання (п. 4 Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації))
• метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту
• інструмент, призначення якого усунути негативні наслідки конфлікту чи покласти край непорозумінням, що виникли між сторонами
• позасудова процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів його сторін за допомогою одного або кількох нейтральних посередників (медіаторів) (Національна асоціація медіаторів України)

Хто такий медіатор?

Медіатор -

• будь-яка третя особа, до якої звернулися з проханням провести медіацію ефективно, неупереджено та компетентно, незалежно від віросповідання або професії цієї третьої особи у відповідній державі-члені, та способу, у який ця третя особа була призначена або отримала запит провести медіацію Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах")
• спеціально підготовлений нейтральний та незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні, організовує та проводить медіацію (Національна асоціація медіаторів України)
• нейтральна по відношенню до сторін конфлікту третя сторона (спеціально підготовлений посередник), яка сприяє досягненню сторонами взаємоприйнятної згоди розв'язати цей спір, зосереджуючись при цьому на інтересах сторін, а не на правових позиціях або договірних правах

Переваги медіації

1. Економія часу
2. Зниження вартості процесу вирішення спору
3. Можливість впливати на результат
4. Конфіденційність процедури
5. Можливість збереження або відновлення ділових взаємин з партнерами
6. Можливість запобігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому
7. Гарантія виконання рішення (у разі успішної медіації)

Принципи медіації

1. Добровільність
2. Конфіденційність
3. Щирість намірів щодо вирішення конфлікту
4. Неупередженість посередника
5. Правомочність сторін
6. Неформальність та гнучкість процедури медіації

Етапи медіації

Етап І. Підготовка до медіації
На даному етапі медіатор:

• вивчає історію проблеми, основну інформацію про сторони конфлікту, їхні вимоги;
• переглядає  відповідну літературу, нормативні документи, за потреби консультується з іншими фахівцями;
• налагоджує контакт зі сторонами та проводить індивідуальні зустрічі з кожною із них;
• організовує місце для проведення медіації.
  

Етап ІІ. Початок
Включає в себе:

• підписання договору з медіатором;
• вступне слово медіатора;
• збір даних та оголошення порядку і правил;
• з’ясування позицій сторін;
• визначення тем для обговорення.
  

Етап ІІІ. Переговори
На даному етапі відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами. Етап IV. Пошук можливостей та ідей для рішення
На даному етапі з 'ясовуються позиції та інтереси кожної зі сторін, досить часто спростовуються хибні уявлення, думки, погляди, що дає змогу кожній зі сторін стати на місце іншої та зрозуміти вимоги опонента.
Етап V. Укладання та підписання угоди

• медіатор перевіряє напрацьовані варіанти рішень на реалістичність та можливість виконування;
• уточнюються деталі, узгоджуються пункти угоди, формується остаточне рішення, яке задовольняє всіх учасників.
• учасники ознайомлюються з текстом угоди, яка за загальним правилом, укладається у 2-х примірниках, та підписують її.

Угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.

Медіаційна угода (угода про примирення) - письмова угода про здійснення медіації (про розв’язання конфлікту/спору та/або усунення/відшкодування спричиненої шкоди), що укладається між медіатором та сторонами конфлікту/спору, які є отримувачами соціальної послуги посередництва (медіації)

Медіація не застосовується

Медіацію недоцільно застосовувати таких випадках:

• відмова або нездатність прийняти принципи медіації,відсутність добровільності
• домашнє насильство
• зловживання алкоголем чи наркотиками
• тиск, погрози
• психічні розлади
• розумова відсталість

Як скористатися медіацією?

Доступ до медіації Ви можете отримати:

• звернувшись до бюро правової допомоги чи місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою Вашого місця проживання чи перебування.
• звернувшись до Української академії медіації
• обрати самостійно медіатора, скориставшись Реєстром медіаторів - членів НАМУ

Див. також

• Сайт Міжнародного інституту медіації
• Сайт з актуальною інформацією про медіацію в усьому світі
• Реєстр медіаторів - членів НАМУ
• Національна асоціація медіаторів України
• Українська академія медіації
• Медіація: Що? Як? Навіщо? (інформаційний буклет)
• Врегулювання сімейних та спадкових спорів за допомогою медіації (інформаційний буклет)