Порядок використання повітряного простору України

Нормативна база

• Постанова кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 954 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України"
• Повітряни кодекс України
• Закон України «Про державний кордон України»
• Договір з відкритого неба (Постатейна характеристика)

Поняття та структура повітряного простору України

Структура повітряного простору визначається на підставі обґрунтованих потреб використання такого повітряного простору відповідно до вимог цього Положення, класифікації повітряного простору обслуговування повітряного руху, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, документів Європейської організації з безпеки аеронавігації і з урахуванням законодавства Європейського Союзу щодо проектування частин структури повітряного простору та охорони навколишнього природного середовища та затверджується Державіаслужбою у порядку, визначеному Повітряним кодексом України.

Цікавим питання правового режиму повітряного простору є тому, що в даному випадку взаємодіє декілька категорій правових норм, що є різними за своєю правовою природою, а отже, специфічним є характер їх взаємодії. Це правові норми двох видів – міжнародно-правові та національні. В першу чергу – це принцип суверенітету держави над повітряним простором в межах її кордонів, як норма міжнародного повітряного права.

Але навіть цей принцип є закріпленим не лише в міжнародному праві, а й у національних правових актах. В українському законодавстві відповідна правова норма міститься у Повітряному кодексі України, у статті 1, яка навіть має назву “Суверенітет над повітряним простором України”.

Норми міжнародно-правового характеру, що регулюють правовий режим повітряного простору можна класифікувати за декількома критеріями. Наприклад, за походженням чи джерелами. Тоді на чолі їх розмістяться найважливіші імперативні норми, основні принципи міжнародного права, потім різні галузеві норми міжнародного права – окремі норми повітряного, морського права, норми, що стосуються правового режиму використання окермих видів територій та інші.

Таким чином, розглядаючи питання правового режиму повітряного простору необхідно комплексно сприймати джерела регулювання, а також саму категорію повітряного простору.

Саме по собі питання режиму повітряного простору цікавить не лише з правової точки зору, але й з точки зору використання повітряного простору, оскільки визначає права та обов’язки різних суб’єктів, учасників як міжнародного так і національного повітряного права.

Повітряний простір з правової точки зору – це сфера від поверхні Землі до кордону з космічним простором, який сучасне міжнародне право визнає на висоті 100-110 км над рівнем Світового океану. Повітряний простір Землі входить до складу різних за своїм статусом територій – державної території, території з міжнародним режимом, території зі змішаним або спеціальним режимом.

Планування та координація діяльності з використання повітряного простору

Планування діяльності з використання повітряного простору здійснюється користувачами відповідно до визначеної структури такого простору.

Користувач повітряного простору з метою провадження діяльності з використання повітряного простору повинен подати заявку на його використання.

Для провадження діяльності, пов’язаної з польотами повітряного судна, користувач повітряного простору повинен подати заявку на виконання польотів, якщо отримання дозволу на виконання польотів є обов’язковим.

У разі виконання польотів цивільних повітряних суден в умовах загального повітряного руху поза межами контрольованого повітряного простору обслуговування повітряного руху заявки на використання повітряного простору не подаються, крім польотів, що виконуються:

• з використанням спеціально встановлених зон (тимчасово зарезервованого повітряного простору);
• у межах аеродромних зон і районів управління повітряним рухом відомчих органів управління повітряним рухом;
• у межах зон з особливим режимом використання повітряного простору;
• з перетинанням державного кордону.

Заявки на виконання польотів повітряних суден іноземних держав у повітряному просторі України, пов’язаних із перевезенням глав держав, урядів та очолюваних ними делегацій, міністрів закордонних справ і міністрів оборони, а також із перевезенням небезпечних вантажів, подаються Державіаслужбі через МЗС. У разі виконання зазначених польотів на державних повітряних суднах та повітряних суднах, на яких установлено озброєння або фото- чи відеознімальна апаратура, заявка також надсилається Генеральному штабу Збройних Сил.

Дозвіл на виконання таких польотів або відмова в їх виконанні передається Державіаслужбою заявнику через МЗС.

Порядок і строки подання заявок на використання повітряного простору (планів польоту) та заявок на виконання польотів визначаються Державіаслужбою та Міноборони і публікуються в документах аеронавігаційної інформації.

Органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху забезпечують планування та координацію використання повітряного простору за принципами гнучкого використання повітряного простору з урахуванням державних пріоритетів використання повітряного простору відповідно до вимог Повітряного кодексу України, цього Положення та вимог, установлених Державіаслужбою та Міноборони.

Користувач повітряного простору зобов’язаний інформувати органи контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про початок, закінчення, перенесення або скасування діяльності з використання повітряного простору.

Порядок інформування визначається Державіаслужбою та Міноборони.

Користувач повітряного простору зобов’язаний подавати точну та достовірну інформацію щодо планування і провадження діяльності з використання повітряного простору.

Заборона та обмеження щодо використання повітряного простору України

Використання повітряного простору України може бути заборонено або обмежено Державіаслужбою та органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до вимог цього Положення.

Заборона на використання повітряного простору України встановлюється:

1. над атомними станціями, гідроелектростанціями, греблями, важливими державними об’єктами, природними заповідниками, об’єктами або промисловими підприємствами підвищеної екологічної небезпеки;
2. у разі виникнення загрози національній безпеці, суверенітету над повітряним простором України, територіальної цілісності України або під час збройного конфлікту, проведення спеціальних операцій, пов’язаних із протидією протиправній діяльності на державному кордоні, збереженням територіальної цілісності України та конституційного ладу.

Обмеження щодо використання повітряного простору України встановлюється з метою перехоплення повітряних суден-порушників, перехоплення або супроводження нерозпізнаних цілей, виконання авіаційних робіт з пошуку і рятування, запуску та посадки космічних об’єктів, забезпечення польотів повітряних суден, що виконують рейси літер “А”, польотів безпілотних повітряних суден, навчань, повітряних парадів, показу нової авіатехніки, виконання випробувальних (дослідницьких) польотів, польотів на встановлення рекордів, практичних пусків ракет, стрільб, бомбометань і десантування, вибухових робіт, проведення перевірки бойової готовності авіаційних частин і чергових сил з протиповітряної оборони Збройних Сил і захисту об’єктів підвищеної небезпеки, провадження іншої діяльності, яка може створити загрозу безпеці польотів, а також над районами проведення масових заходів державного рівня.

Заборона на використання повітряного простору встановлюється на постійній основі. Обмеження щодо використання повітряного простору України встановлюються на постійній або тимчасовій основі.

Заборона на використання повітряного простору України, передбачена підпунктом 1 пункту 30 цього Положення, та обмеження використання повітряного простору на постійній основі встановлюються Державіаслужбою за поданням державних органів, підприємств, установ та організацій. Заборона на використання повітряного простору України, передбачена підпунктом 2 пункту 30 цього Положення, встановлюється Державіаслужбою на запит Генерального штабу Збройних Сил та/або СБУ.

Обмеження щодо використання повітряного простору України на тимчасовій основі встановлюються органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху на запит (за заявкою на використання повітряного простору) користувача такого простору з урахуванням державних пріоритетів, що визначені Повітряним кодексом України, та принципів гнучкого використання повітряного простору.

Обмеження щодо використання повітряного простору України на тимчасовій основі встановлюються органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху негайно з метою забезпечення діяльності з використання повітряного простору, що визначена пунктами 1-5 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України, а також у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров’ю людей, на підставі отриманої інформації щодо таких подій.

Порядок розроблення, погодження, затвердження та впровадження заборон і обмежень щодо використання повітряного простору України, провадження діяльності в їх межах, а також публікування заборон і обмежень та інформування про їх впровадження визначається Державіаслужбою та Міноборони.

У повітряному просторі України чи окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження щодо використання повітряного простору, не забороняється:

• діяльність, що провадиться підприємствами, установами та організаціями, в інтересах яких установлено заборону;
• діяльність, що провадиться підприємствами, установами, організаціями або користувачами повітряного простору, в інтересах яких встановлено обмеження щодо використання повітряного простору, а також інші користувачі відповідно до умов обмежень;
• діяльність, що визначена пунктами 1-5 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України;
• виконання спостережних польотів згідно з Договором про відкрите небо від 24 березня 1992 року.
  

У разі провадження діяльності, зазначеної в абзацах четвертому та п’ятому цього пункту, органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху інформують про це підприємства, установи, організації та користувачів повітряного простору, в інтересах яких установлено заборону або обмеження, та забороняють провадження будь-якої іншої діяльності у повітряному просторі України чи окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження щодо використання повітряного простору.