Порядок отримання дозволу на імміграцію

Нормативна база

• Закон України «Про імміграцію»
  
• постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень»
• постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг»

Імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію,який надається в межах квоти імміграції.

Квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року.

Добровільний порядок

Дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.
Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів:

1. діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
2. висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
3. особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
4. особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
5. особи, які раніше перебували в громадянстві України;
6. батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти;
7. особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
8. особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років.

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1. одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;
2. особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
3. особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
4. особам, імміграція яких становить державний інтерес для України;
5. закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України.

Як отримати послугу

• Зібрати необхідні документи;
• Звернутись до дипломатичних представництв чи консульських установ України за кордоном за місцем постійного проживання;
• Особам, які перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів ДМС України за місцем проживання;
• Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
• Отримати дозвіл на імміграцію за місцем подачі документів;

Подання заяви про надання дозволу на імміграцію
Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

1. особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;
2. особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.
Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:

1. три фотокартки;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. документ про місце проживання особи;
4. відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
5. документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Крім зазначених документів подаються:

1. для діячів науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України - документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
2. для висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України - копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці;
3. для осіб, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США - копії статуту та/або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
4. для осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
5. для осіб, які раніше перебували в громадянстві України - документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
6. для осіб, які є батьками, чоловіком (дружиною) іммігранта та його неповнолітніми дітьми - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
7. для осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
8. для осіб, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років - документ, що підтверджує факт проходження військової служби у Збройних Силах України;
9. для осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України - копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
10. для осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням - документи, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням.
11. для осіб, імміграція яких становить державний інтерес для України - подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;

Особи, які постійно проживають за межами України, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості.
Увага! У разі неподання особою всіх документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.

Вартість послуги та пільги

вартість послуги, визначена розділом І переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795.

Термін розгляду заяви
Не перевищує одного року з дня подання заяви
Результат отримання послуги
Дозвіл на імміграцію в Україну
Строк дії документу, що є результатом отримання послуги
Дозвіл на імміграцію дійсний протягом року з дня його видачі.

Підстави для відмови у наданні послуги

Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію:

1. особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
2. особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено;
3. особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
4. особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
5. особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;
6. в інших випадках, передбачених законами України.

Судовий порядок

Потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.
Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місце знаходженням відповідача. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місце знаходженням відповідача.