Розробка статутів громадських об'єднань

Нормативна база

• Закон України “Про громадські об'єднання”

Складання тексту статуту

Статут громадського затверджується на установчих зборах засновників.
Відповідно до статті 11 Закону статути громадських об'єднань мають містити такі розділи:

• загальні положення;
  
• найменування громадського об'єднання та за наявності скорочене найменування;
  
• мета (цілі) та напрями діяльності громадського об'єднання;
  
• порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
  
• повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
  
• порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);
  
• порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
  
• джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
  
• порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
  
• порядок внесення змін до статуту;
  
• порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
  

У статуті громадських об’єднань можуть бути передбачені додаткові положення, щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що не суперечать закону.

Загальні положення.

Статтею 1 Закону, зокрема, визначено, що:
громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Залежно від того, хто є засновниками та членами громадського об’єднання приймаються рішення про утворення громадської організації (засновниками та членами (учасниками) є фізичні особи) або громадської спілки (засновниками є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи).

У статуті це може бути викладене так:
Громадська організація (або громадська спілка) «_________________» (вказати власну назву громадської організації (або громадської спілки)) є добровільним громадським об'єднанням, яке здійснює____________________________ (вказати основну мету діяльності).

Громадська організація (або спілка) утворена (вказати рішення яким створене громадське об’єднання) (вказати орган який прийняв рішення про створення) від _____№ _____. (у разі правонаступництва слід вказувати такі відомості: ГО є правонаступником______________________ (вказати юридичну особу, що ліквідувалась)_______________________ (вказати вид розпорядчого акта)________________________________ (вказати орган який його видав) від _______№ ___________).
Громадська організація (або спілка) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об’єднання», іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання («громадська організація», «громадська спілка»).
Ця вимога пов'язана із загальними вимогами до найменування юридичних осіб, які встановлені статтею 90 Цивільного кодексу та деталізовані Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за №367/20680.
На відміну від практики за старим Законом, який допускав такі назви: «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська спілка підприємців», новий Закон забороняє таке найменування, і воно має викладатись таким чином: «громадська організація «Всеукраїнська спілка підприємців». Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.
Слід звернути увагу на те, що перекладається не найменування, а назва. Отже, з найменування «громадська організація «Друзі лісу» буде перекладена лише власна назва «Друзі лісу».
Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.
Ця норма покликана обмежити зловживання відомими «брендами» недобросовісними громадянами. Тому, у разі, якщо наявна громадська спілка з власною назвою, наприклад, «Об'єднання вчених цивілістів», а подані на реєстрацію документи громадської організації «Спілка вчених цивілістів», у реєстрації такого громадського об'єднання має бути відмовлено.
Власна назва громадського об'єднання не може містити:
1) найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд); 2) власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили); 3) інші позначення, використання яких обмежено законом.
Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об'єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Для реалізації цієї норми до документів, визначених частиною третьою статті 12 і частиною шостою статті 14, слід подавати також письмову згоду відповідного навчального закладу, установи чи організації на використання у власній назві громадського об'єднання власної назви навчального закладу, установи чи організації.
Забороняється використання у власній назві громадського об'єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське») та може містити інформацію про його вид («екологічне», «правозахисне» тощо). Тому, для новоутвореної молодіжної громадської організації найменування повинно викладатись, наприклад, таким чином: «громадська організація «Молодіжне об'єднання ГУРТ». Громадське об'єднання зі статусом «дитяче» та «молодіжне» утворюється у порядку, визначеному Законом, з урахуванням чинного Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Якщо громадська організація уже при створенні планує набути всеукраїнського статусу, її засновники зобов'язані вказати слово «всеукраїнська» у власній назві. Тому, найменування громадської організації повинно бути викладене таким чином (приклад): «Громадська організація «Всеукраїнська організація захисників безпритульних тварин».
Власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.
Громадське об'єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об'єднання, без згоди такого громадського об'єднання для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього громадського об'єднання.
Громадське об'єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо (далі - вищий орган управління).
Зміна найменування громадського об'єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об'єднання з додержанням вимог Закону та статуту об'єднання (за наявності).

Правовий статус громадського об'єднання

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
З моменту державної реєстрації у встановленому законодавством порядку громадське об'єднання набуває статусу юридичної особи, може мати самостійний баланс, рахунки в установах банків, в тому числі і іноземній валюті.
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, інший розпізнавальний знак, прапор, яка затверджується відповідно до статуту та підлягає реєстрації у порядку встановленому законодавством.
Громадське об'єднання користується рівними правами і несе обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має печатку з власним найменуванням, бланки, штампи та інші реквізити.
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право набувати майнові та особисті немайнові права, а також є стороною в судах загальної юрисдикції та юрисдикційних органах інших держав.
Громадське об'єднання здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може набувати всеукраїнського статусу у порядку визначеному законодавством.

Мета (цілі) та напрями діяльності громадського об'єднання

У цьому розділі статуту слід виходити зі змісту статті 36 Конституції України та встановленого Законом визначення, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Якщо засновники мають мету здійснення та захисту прав і свобод, задоволення власних чи суспільних інтересів у конкретній (конкретних) сферах, вони визначають мету (цілі) та напрями з урахуванням відповідних законів.
Наприклад, якщо засновники мають на меті спостереження за виборчим процесом. Тоді, слід врахувати закони України про вибори відповідного рівня.
Так, відповідно до статті 66 Закону України “Про місцеві вибори” громадська організація, до статутної діяльності якої належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, зареєстрована у встановленому законом порядку, не пізніш як за сорок днів до дня голосування може звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів на місцевих виборах.

У статуті це може бути викладено таким чином:
«Мета (цілі) громадської організації - здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів громадян України при здійсненні своїх політичних прав. На реалізацію мети (цілей) громадська організація здійснює таку діяльність: '''Здійснює офіційне спостереження за виборами».

Або громадське об'єднання створюється тільки з метою захисту прав споживачів. Тоді слід також керуватись спеціальним Законом України «Про захист прав споживачів» та визначеним ним обсягом прав інститутів громадянського суспільства.
Для реалізації визначеної мети (цілей) громадського об'єднання у статуті зазначаються завдання (напрями діяльності) громадського об'єднання.
Для досягнення статутної мети та виконання статутних завдань громадське об'єднання в установленому законодавством порядку має право:

• вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
• звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
• одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
• брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
• проводити мирні зібрання;
• здійснювати інші права, не заборонені законом.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право:

• бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;
• здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню;
• засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
• брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
• брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створена ним юридична особа (товариство, підприємство) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону.

Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників)

При написанні статуту слід враховувати, що відповідно до статті 1 Закону громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи; громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Стаття 8 визначає, що членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом. Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.
Стаття 3 Закону, також визначає, принципи утворення і діяльності громадських об'єднань, зокрема:

• добровільності, який передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому;
• самоврядності - передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом;
• відсутності майнового інтересу - передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи);
• прозорості, відкритості - передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ;
• публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.
  

Стаття 5 Закону визначає гарантії права на свободу об'єднання, зокрема, кожна особа має право добровільно у будь-який час у порядку, встановленому статутом, припинити членство (участь) у громадському об'єднанні.
Важливо, що згідно зі статтею 7 Закону повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання в установленому цим Законом порядку.
Звертаємо увагу на відсутність у Законі поняття «колективний член». Тому, громадські організації, зареєстровані до 1 січня 2013 року, при внесенні змін до статуту повинні виписувати членство відповідно до свого статусу (засновниками і учасниками є фізичні особи). Це матиме наслідком внесення змін і до інших розділів статуту, наприклад в частині повноважності вищого керівного органу, на якому делегатами або учасниками будуть виключно «індивідуальні» члени.

Пропозиції до редакції розділу:

«ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ. НАБУТТЯ І ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА
... Членами Організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річного віку та активно сприяють виконанню статутних завдань Організації. Членство в Організації є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів Організації.
... Рада Організації приймає рішення про прийняття особи в члени Організації та вносить відповідний запис у Реєстр членів Організації не пізніше ніж через два місяці після одержання письмової заяви, в якій особа підтверджує зобов'язання виконувати Статут, а також згоду на обробку своїх персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.
Рада Організації має право відмовити у прийнятті особи в члени Організації.
Рада Організації має право делегувати право прийняття в члени Організації відокремленим підрозділам Організації або іншим статутним органам.
... Члени Організації мають право:
1) брати участь у статутній діяльності та заходах Організації;
2) брати участь у Конференції, обирати і бути обраними до керівних органів Організації;
3) вносити пропозиції, заяви та скарги на розгляд керівних органів;
4) отримувати інформацію та пояснення стосовно діяльності Організації, за умови захисту конфіденційної інформації та персональних даних;
5) мати доступ до фінансових та інших звітів Організації;
6) добровільно припиняти членство в Організації.
... Члени Організації зобов'язані:
1) виконувати вимоги Статуту і рішення керівних органів, пов’язані з виконанням статутних завдань Організації;
2) сприяти виконанню статутних завдань Організації;
3) пропагувати ідеї, мету, статутні завдання і діяльність Організації;
4) виконувати вимоги керівних органів Організації, відокремленого підрозділу, у якому член Організації перебуває на обліку, щодо порядку та умов використання персональних даних та іншої інформації, яка є конфіденційною;
5) сплачувати членські внески.
... Рада має право приймати рішення про прийняття інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації протягом не менш ніж 12 місяців, в почесні члени Організації на підставі рекомендації принаймні двох членів Організації. Почесні члени мають право брати участь у Конференції з правом дорадчого голосу.
... Рада має право встановлювати відзнаки, інші засоби громадського заохочення для членів Організації та інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації.
... Припинення членства в Організації відбувається на підставі:
1) письмової заяви члена, поданого до Ради Організації або іншого статутного органу Організації, яким було прийнято рішення про прийом особи у члени Організації;
2) рішення Ради або уповноваженого нею органу.
Членство в Організації припиняється у разі смерті особи.
Припинення членства не є підставою для припинення або невиконання будь-яких зобов’язань відповідно до цивільно-правових чи трудових договорів.
Припинення членства має наслідком припинення перебування особи на посаді.
... Рада або уповноважений нею орган приймає рішення про виключення члена Організації в випадку:
1) неодноразового порушення вимог Статуту;
2) вчинення дій або бездіяльності, несумісних із метою Організації;
3) вчинення дій або бездіяльності, що завдають значну майнову або немайнову шкоду Організації;
4) неучасті в діяльності Організації протягом 12 попередніх місяців.
... Скарги на рішення, дії або бездіяльність керівних органів, пов’язаних із набуттям та припиненням членства, правами та обов’язками членів, розглядаються черговою Конференцією. Якщо чергова Конференція уповноважить інший постійний або тимчасовий орган, скарги розглядаються протягом двох місяців після того, як особа дізналася або мала дізнатися про указані рішення, дії або бездіяльність.”