Право спільної часткової власності на земельну ділянку
Нормативна база
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7
Поняття права спільної часткової власності на земельну ділянку
Відповідно до статті 86 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Отже, в розумінні статті 86 ЗУ України спільна часткова власність на земельну ділянку – це спільна власність з обов’язковим визначенням частки кожного з учасників спільної власності.
Підстави для виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку
Підстави для виникнення спільної часткової власності на земельну ділянку визначені статтею 87 ЗК України. Відповідно до зазначеної статті право спільної часткової власності виникає у наступних випадках:
1. при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
2. при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
3. при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
4. за рішенням суду.
Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок
Добровільне об’єднання власниками належних їм земельних ділянок регулюється статтею 88 ЗК України. В силу ч. 2 ст. 88 ЗК України об’єднання власниками належних їм земельних часток здійснюється шляхом укладення договору на спільну часткову власність, який укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Придбання у власність земельної ділянки двома або більше особами за цивільно-правовими угодами
Особливості укладення цивільно-правових договорів визначено статтями 127 – 133 Глави 20 «Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів» ЗК України.
Прийняття спадщини двома або більше особами
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування може здійснюватися за законом або за заповітом.
На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Виникнення права власності за рішенням суду
Підстави виникнення права спільної часткової власності, зазначені у статті 87 ЗК України, не є вичерпними та розширюються іншими положеннями ЗК України. Так, в силу ст. 120 ЗК України у разі наявності спільної часткової власності на будинок декількох власників, такі власники набувають право спільної часткової власності на земельну ділянку біля будинку. У разі наявності бажання кожен із співвласників спільної часткової власності має право на отримання особисто у власність частину земельної ділянки відповідно до частки, що йому належить. Питання про виділення належної власнику частки в натурі (на місцевості) вирішується за угодою між усіма співвласниками. У разі недосягнення згоди співвласниками, питання вирішується в судовому порядку.