Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Основні положення

Сепарація (від лат. «separation» - відокремлення, розлучення, розділення) – право подружжя на встановлення режиму окремого проживання.

Даний режим спрямований на забезпечення майнових прав та прав на батьківство одного чи обох з подружжя. Так норма закріплює той факт, що майно набуте в режимі сепарації, хоч і набуте в шлюбі, не буде вважатись спільним сумісним, також що дитина народжена через десять місяців після встановлення відповідного режиму не буде вважатись такою, що походить від чоловіка, з яким зареєстрований шлюб (ст. 120 СК України).

Підстави встановлення режиму окремого проживання подружжя

  1. за взаємною заявою подружжя, коли дружина та чоловік не можуть проживати разом і не заперечують на встановлення такого режиму;
  2. за позовом одного з подружжя у разі небажання дружини або чоловіка проживати спільно, коли ініціатором роздільного проживання виступає лише один із подружжя (ст. 119 СК України).

Порядок звернення до суду

Режим окремого проживання подружжя встановлюється виключно судами. Порядок його встановлення залежить від того, як ставиться дружина та чоловік до факту роздільного проживання.

  • За взаємною згодою подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.

Окреме провадження – це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Файл:Заява про встановлення режиму окремого проживання подружжя.docx

Приклад, Рішення Ленінський районний суд м. Запоріжжя від 10.08.2018 року.
  • За позовом одного з подружжя.

Справа розглядається судом в порядку позовного провадження. Позовна заява про встановлення режиму окремого проживання подружжя пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом, що передбачено ст. 184 ЦПК України. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Форма та зміст позовної заяви:

  • найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
  • зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
  • зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
  • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  • відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
  • відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
  • перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  • попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
  • підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Приклад, Рішення Дарницький районний суд м. Києва, від 13.01.2017 року.

Строки тривалості режиму окремого проживання подружжя

Право вибору строку дії режиму окремого проживання подружжя належить позивачу з урахуванням думки відповідача. Суд може встановити режим окремого проживання без обмеження строку або обмежити його певним терміном. Для припинення встановленого судом зазначеного режиму потрібна взаємна згода подружжя, що підтверджується поновленням сімейних відносин або їх припиненням за їхньою заявою рішенням суду.

Порядок припинення режиму окремого проживання подружжя

  1. відновлення сторонами сімейних відносин;
  2. за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Сторони фактично можуть відновити свої сімейні відносини і це буде свідчити про припинення режиму окремого проживання. Однак, одночасно буде зберігати чинність рішення суду про встановлення режиму окремого проживання, оскільки сторони або одна з них звільнені від необхідності звернення до суду. Внаслідок цього фактично такий режим буде припинено, а юридично він зберігатиметься.

Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя

Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені СК України і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.

Із встановленням режиму окремого проживання подружжя настають наслідки, пов'язані з правом власності подружжя на майно набуте під час режиму окремого проживання.

Так, у ч. 2 ст. 120 СК України зазначено, що у разі встановлення режиму окремого проживання:

  • майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
  • дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Режим_окремого_проживання_подружжя_та_його_правові_наслідки&oldid=10739