Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

Нормативна база:

- Конвенція про права дитини,

- Сімейний кодекс України,

- Цивільний процесуальний кодекс України,

- Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №905 від 08.10.2008 року.

Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні

Громадяни України, які проживають за її межами, та іноземці звертаються через консульську установу чи дипломатичне представництво України із заявою про усиновлення дитини, для отримання відповідного висновку, із подальшим зверненням до Мінсоцполітики з метою отримання дозволу для усиновлення дитини. Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року слід почати зі збору документів та формування справи для її подачі до Мінсоцполітики.

Справа складається з таких документів:

• - Заява, адресована Мінсоцполітики, про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;
• - Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у чотирьох примірниках;
• - Висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники. Рекомендації щодо стану здоров’я дитини зазначаються у разі, коли заявникам рекомендовано усиновлення дитини-інваліда, яка страждає на хворобу, внесену до затвердженого МОЗ переліку захворювань, які дають право на усиновлення дитини без дотримання строків її перебування на обліку в Мінсоцполітики, а також дітей віком до п’яти років. У висновку, також, зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо визнання заявників недієздатними, позбавлення їх батьківських прав, скасування усиновлення або визнання його недійсним, відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.

У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:

• - Засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію агентства з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності);
• - Копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
• - Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідним агентством з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності), із зазначенням інформації щодо забезпечення агентством та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості скасування усиновлення або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.

Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами ДМС, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання;

Для формування справи необхідно також подати:

• - Дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;
• - Зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Мінсоцполітики та консульській установі чи дипломатичному представництву України поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання. У зобов'язанні повинна зазначатися адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання зазначається адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та електронна адреса.
• - Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
• - Довідка з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;
• - Засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);
• - Висновок про стан здоров’я кожного заявника.
  

Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземцями на території України провадиться відповідно до гл. 18 Сімейного кодексу України у випадках, коли вичерпані всі можливості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей в сім'ї громадян України та коли ці діти перебувають на обліку в урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини не менше одного року.

Усиновлення дитини громадянами України. Немало законодавчих актів регулюють порядок здійснення такої важливої процедури, як усиновлення. Так, відповідно до ст.. 20 Конвенції про права дитини, учасницею якої є Україна: «дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.» Держава забезпечує зміну догляду за такою дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення. Також, вказаною Конвенцією передбачено, що держави-учасниці, які визнають і дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку. В ст..207 Сімейного кодексу України закріплено, що усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Більш детально порядок та процедура усиновлення регулюється Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей затв. Постановою КМ України № 905 від 08.10.2008 р. (далі – Порядок) В Україні усиновленою може бути дитина (особа до 18 років). Але у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. Якщо Ви прийняли рішення усиновити дитину, то Ви маєте знати про те, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша 21 року (за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини). Також усиновити дитину може особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити не менш ніж на 15 років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж 45 років. У разі ж усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років. Кількість дітей, яку може усиновити одна особа не обмежується. Відповідно до законодавства, не можуть усиновити дитину особи, які: - обмежені у дієздатності; - визнані недієздатними; - позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; - були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; - перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; - зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; - не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу) - страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ; - є іноземцями, які не перебувають у шлюбі між собою, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; - були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені ст..ст. 148, 150, 1501 , 164, 166,167,169,181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів. - особи, інтереси яких, суперечать інтересам дитини. Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання таких громадян. Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік). До заяви додаються такі документи: 1) копія паспорта; 2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом державної податкової служби; 3) копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); 4) висновок про стан здоров’я кожного заявника. 5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; 6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника; 7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені вище. Витребування у заявників інших документів не допускається. Після одержання заяви та вказаних документів служба у справах дітей протягом 10 робочих днів: - перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; - проводить бесіду із заявниками. - складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників; - розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Висновок про можливість бути усиновлювачами оформляється згідно з вимогами чинного законодавства, на бланку служби у справах дітей, підписується її керівником, засвідчується печаткою та видається кандидатам в усиновлювачі. Разом з висновком повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатами в усиновлювачі, із зазначенням служби у справах дітей, в якій вони перебувають на обліку, та облікового номера. Строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців від дати видачі. Кандидати в усиновлювачі мають право звернутися до будь-якої служби у справах дітей для отримання інформації про дітей, які можуть бути усиновлені. Служба у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі після взяття їх на облік ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, та видає їм направлення для знайомства з дитиною до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Під час ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, Міністерство молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій зобов’язані надати кандидатам в усиновлювачі інформацію про всіх дітей відповідного віку, які перебувають на місцевому чи регіональному обліку. Департамент ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку, та видає їм направлення для знайомства з дитиною до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Інформація про дітей, які можуть бути усиновлені, надається особисто кандидатам в усиновлювачі під час прийому в службі у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, Міністерстві молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, службі у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та Департаменті. Кандидатам в усиновлювачі надаються такі відомості про дитину, яка може бути усиновленою: - ім’я, вік, стать; - правові підстави для усиновлення; - стан здоров’я відповідно до висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини; - форма влаштування дитини (без зазначення назви та адреси закладу, в якому перебуває дитина, прізвища, імені, по батькові, адреси проживання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників); - відомості про наявність або відсутність братів, сестер, їх вік та форма влаштування. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, супроводжується показом фотографії дитини. Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більш як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку. Якщо дитину всиновлюють прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, в сім’ї яких виховується дитина, або родичі дитини, направлення для знайомства з дитиною не видається. Організація знайомства кандидатів в усиновлювачі з дитиною покладається на служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину, яка складається українською мовою. Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі: - з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення (у разі, якщо згода дитини є необхідною); - готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Керівник дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина чи особа, у якої проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якої звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити дитину, подає цій службі такі документи: 1) копію свідоцтва про народження дитини; 2) документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою; 3) повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому виховується дитина, не надається; 4) висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини; 5) акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною. Копії зазначених документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу. Висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для звернення до суду. Документи що подаються до суду: 1. Заява про усиновлення 2. Висновок про доцільність усиновлення 3. Акт про обстеження житлово-побутових умов 4. Довідки про заробітну плату 5. Копія свідоцтва про шлюб 6. Висновок про стан здоров’я кожного заявника 7. Довідка про наявність, чи відсутність судимості 8. Свідоцтво про народження дитини 9. Свідоцтво про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав 10. Нотаріально засвідчену згоду батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення 11. Згоду дитячого закладу(та згода самої дитини після 10 років) 12. Довідка про невідвідування дитини батьками 13. Висновок про стан здоров’я дитини 14. Акт про встановлення контакту з дитиною. Усиновлення дітей в Україні здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до ст..225 Сімейного кодексу України, усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Після того, як рішення суду про усиновлення набрало чинності усиновителям необхідно звернутись до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем свого проживання або за місцем складання актового запису про народження дитини для внесення відповідних змін до актового запису про народження та одержання повторного свідоцтва про народження дитини.

Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України

Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку у Центрі з усиновлення дітей. Якщо усиновлювач є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення може бути здійснене до спливу цього строку. Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік у Центрі з усиновлення дітей не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім'ю. Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є: - родичами дитини; - громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги. На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода Центру з усиновлення дітей. Усиновлення іноземцями провадиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами України. 6. За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років. Усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.

Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні.

Консульська установа чи дипломатичне представництво України протягом 20-ти робочих днів після надходження заяви готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Усиновлення дитини, яка є громадянином України але проживає за її межами, здійснюється за умови надання дозволу Мінсоцполітики. Для отримання дозволу Мінсоцполітики на усиновлення дитини консульська установа чи дипломатичне представництво України надсилає до Мінсоцполітики ряд документів, висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а також засвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують можливість дитини бути усиновленою. Мінсоцполітики протягом 20-ти робочих днів перевіряє подані документи на відповідність вимогам законодавства та розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Питання про надання дозволу на усиновлення Мінсоцполітики розглядається протягом 10-ти робочих днів після надходження від МВС України результатів перевірки заявників. Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України. Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах встановлених главою 18 Сімейного кодексу (особливості усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями).

Підстави для відмови в усиновленні.

Відповідно до статі 212 Сімейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами особи:

1. ) обмежені у дієздатності;
2. ) визнані недієздатними;
3. ) позбавлені батьківськи прав, якщо ці права не були поновлені;
4. ) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5. ) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6. ) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7. ) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8. ) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;
9. ) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10. ) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148,150,150-1,164,166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11. ) за станом, здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12. ) є особами без громадянства;
13. ) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Пункт 78 Порядку усиновлення від 8 жовтня 2008 р. № 905 передбачає підстави для відмови в усиновленні. Так, кандидатам в усиновлювачі може бути відмовлено у наданні згоди на усиновлення дитини у разі, коли:

• -стали відомі обставини, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем чи які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини, або з'ясувалось, що у дитини є родичі, які висловили бажання її усиновити;

• -кандидати в усиновлювачі отримали направлення для знайомства з двома і більше дітьми, які є братами і сестрами, але без поважних причин відмовилися від усиновлення будь-кого з них або виявили бажання усиновити дитину віком до п'яти років окремо від інших братів або сестер;

• -виявлено факти передачі кандидатами в усиновлювачі на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у кандидатів в усиновлювачі дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їхньої вини.