Приватизація квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку

Нормативна база

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року № 2482-XII

Набуття права власності на комунальне житло

Згідно з нормами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення в гуртожитках (кімнати, житлові блоки, секції). Також можна приватизувати кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де проживають двоє і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму. Однак це не означає, що абсолютно всі квартири або кімнати в гуртожитках можна приватизовувати. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення в гуртожитках, розташованих на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і т. д.

Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю. Варто зазначити, що мова йде не про родичів наймача, а членів його сім'ї, під якими розуміються лише громадяни, які постійно проживають (зареєстровані) у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на це житло. Наприклад, сім'я з 3 чоловік має право безкоштовно приватизувати 73 кв. м (21 × 3 +10). За решту (надлишкову) площа доведеться доплачувати. Доплата здійснюється цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а в разі їх відсутності - грошима. Сума доплати визначається множенням розміру надлишкової площі на вартість 1 кв. м. При цьому закон дозволяє оплатити її в розстрочку протягом 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10% і надання органу приватизації письмового зобов'язання про погашення решти суми. А от якщо загальна площа квартири менше тієї, яку можна приватизувати безоплатно, наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м. Житлові приміщення в гуртожитках передаються у власність громадянам одночасно з передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).

Ще одне важливе питання, що виникає в світлі завершення приватизації: хто є суб'єктом правовідносин співвласників, якщо, наприклад, в будинку приватизовано 80% квартир, а 20% залишаються у комунальній власності? Фахівці сходяться на думці, що, незалежно від кількості приватизованих квартир, сам по собі факт приватизації автоматично не робить власників житла балансоутримувачами будинку. Відповідно, за комунальну власність продовжують нести відповідальність органи місцевого самоврядування, незважаючи на те, що разом з житлом, як правило, приватизуються пов'язані з ним господарські споруди і приміщення (підвали, сараї). Але при набутті чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку в тому числі ОСББ чи управляюча компанія на балансі якої перебуває даний будинок. Отже при зверненні ОСББ (співвласників квартир багатоквартирного будинку) до органу місцевого самоврядування про списання будинку з їхнього балансу та подальшою передачею у власність співвласників багатоквартирного будинку органи місцевого самоврядування перестають бути балансоутримувачами даних будинків і при наявності комунальних квартир в будинку є лише співвласниками такого будинку.

Шляхи здійснення приватизації:

• Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
• Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
• Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).

Житлові чеки:

Житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Порядок отримання житла в приватну власність

Крок перший. Первинний прийом

Отже, якщо ви вирішили приватизувати житло, для здійснення задуманого необхідно зробити декілька кроків. Першим має стати первинний прийом: потрібно звернутися до співробітників відділу приватизації житлового фонду районної адміністрації за місцем знаходження житла та отримати первинну консультацію про можливість приватизації житла та обсязі необхідних документів чи до уповноваженого органу приватизації місцевого самоврядування (зазвичай це сільські селищні ради та виконавчі комітети об’єднаних територіальних громад та міськвиконкоми).

Крок другий. Збір документів

Другим кроком є збір та подання документів. Стандартно подають:

заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі (будинку). При цьому важливо пам'ятати, що оформлення заяви відбувається при обов'язковій присутності всіх членів сім'ї та пред'явленні ними паспортів (свідоцтв про народження для неповнолітніх осіб). У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасово відсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї (крім відповідального квартиронаймача) може інший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла. Таку заяву завіряється начальником ЖЕКу;

довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення. Така довідка видається працівниками паспортного відділу ЖЕКу (виконавчими органами місцевого самоврядування, ЦНАПАМи, уповноваженими компаніями, ОСББ тощо) безкоштовно при пред'явленні паспортів всіх зареєстрованих у квартирі членів сім'ї (заявників) і дійсна протягом 1 місяця з дня видачі. З цієї причини фахівці говорять про необхідність оформити та подати всі документи для приватизації житла в цей термін;

технічну документацію на квартиру або будинок (технічний паспорт на квартиру, поверховий план приміщень квартири або будинку, експлікацію приміщень). Взяти ці документи можна в БТІ, і там же краще уточнити, що для цього необхідно. Технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовляє суб’єкт господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (із змінами), за зверненням органу приватизації.

документи, що засвідчують факт використання чи невикористання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання (якщо хто-небудь із заявників міняв реєстрацію місця проживання після 15 березня 1993 р). Таким документом може бути паспорт - за умови, що в ньому є відмітка, що підтверджує використання права на приватизацію житла. Фахівці відзначають, що в разі використання будь-ким із заявників права на приватизацію така особа у довільній письмовій формі дає згоду на приватизацію житла іншими особами, що проживають і зареєстровані в квартирі (будинку). Якщо в паспорті немає відмітки про використання права на приватизацію, необхідно отримати довідку з попереднього місця проживання про період проживання і про те, що заявник участі в приватизації не приймав або квартира за попереднім місцем проживання не приватизована. Для отримання цієї довідки працівник відділу приватизації надає заявнику на руки письмовий запит відповідної організації за місцем проживання;

довідку з "Ощадбанку" про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);

копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації - наприклад, якщо є надлишкова площа, а один із заявників має статус, який дає підстави для безкоштовної приватизації незалежно від розміру загальної площі житла;

квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію. Іноді також необхідно надати копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї (1 сторінка та сторінки із зазначенням реєстрації паспорта), копію ордера на квартиру.

Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).

Громадяни подають до органів приватизації :

• заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
• копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
• копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
• копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
• довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
• технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
• копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
• документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
• копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
• заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають:

• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;
• копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;
• форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Крок третій. Отримання свідоцтва

Далі починається процес підготовки та видачі свідоцтва про право власності на квартиру або будинок. Разом з ним відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам. Платіжне доручення складається з трьох корінців, один з яких повертається заявнику. Оплата за дорученням здійснюється повнолітніми особами особисто і батьками за неповнолітніх осіб (у присутності дітей і працівника банку). Пам'ятайте, що платіжне доручення дійсне один місяць, а в разі прострочення необхідно звернутися у відділ приватизації за отриманням повторного платіжного доручення.

Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних доручень. При видачі свідоцтва в паспортах (свідоцтвах про народження) нових власників робиться наступна позначка: "Право на безоплатну приватизацію житла використано в обсязі __ кв. м при нормі __ кв. м загальної площі".

Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухоме майно. До 1 січня 2013 року таким органом є БТІ, після - створена при Міністерстві юстиції Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр).

Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтв про право власності на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2003 № 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 318/7639.

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

Дане свідоцтво не потребує нотаріального завірення якщо воно видане органом приватизації сільської. Селищної, міської ради.

Соціальний захист населення при приватизації

Непрацездатним, особам з інвалідністю і пенсіонерам, громадянам та членам їх сімей, доходи яких нижче від встановленого прожиткового мінімуму, та іншим соціально незахищеним і малозабезпеченим категоріям громадян за рішенням місцевих Рад народних депутатів та адміністрацій підприємств, організацій і установ можуть встановлюватись пільги щодо квартирної плати, комунальних послуг.