Порядок допиту свідків у цивільному процесі

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України

Допит свідка

Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність особи, яка бере участь у справі та суду, спрямована на одержання від свідка усних показань, що мають значення для справи.

Виклик свідка

Відповідно до ст. 69 ЦПК свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

При заявлені клопотання про виклик свідка необхідно назвати обставини, які може підтвердити даний свідок. Також необхідно вказати його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи.

Викликаний свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Виклик свідка в суд може бути здійснений телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Якщо свідок не буде виявлений за адресою, повідомленою суду, виклик можливо здійснити судовою повісткою за місцем роботи свідка.

Не можуть бути допитані в якості свідків

• недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання.
• особи, які не підлягають допиту як свідки, віднесені особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, — про такі відомості;
• священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
• професійні судці, народні засідателі та присяжні — про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.
• особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника.

Права та обов'язки свідка

Відповідно до ст. 69 ЦПК свідку надано право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від дачі показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Відповідно до ч. З ст. 214 ЦПК у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, зокрема у свідків щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 231 ЦПК свідку також надано право при дачі показань, що пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті, користуватися записами. Однак слід зважати, що ці записи мають подаватися на огляд судові та особам, які беруть участь у справі, і, окрім того, можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Особи, які мають право відмовитися від давання показань

Згідно до ст. 71 ЦПК фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.

Допит свідка у суді

• Кожний свідок має допитуватися окремо. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від дачі показань. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали. (ст. 230 ЦПК).

• Попередження про відповідальність та присяга.
• Головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить свідка до присяги. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
• Кримінальна відповідальність свідка передбачена ст. 384 КК.

• Розповідь свідка
• Відповідно до ч. 7 ст. 230 ЦПК допит свідка починається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто відомо по даній справі. Свідок надає інформацію у вигляді довільної розповіді після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

• Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

• У разі виникнення необхідності свідок може бути допитаний повторно в тому самому чи в наступному засіданні. Ініціатором повторного виклику свідка можуть бути сторони, інші особи, які беруть участь у справі, сам суд, окрім того, свідок може бути допитаний повторно за його власною заявою. Те, що свідок при повторному допиті вже був присутній при допиті інших свідків та дослідженні доказів, не є перепоною для повторного допиту.
• Необхідність допиту свідка може виникнути також під час дослідження інших доказів (речових, письмових). Щодо цих доказів ставити запитання свідкам можуть сторони, інші особи, які беруть участь у справі (експерти, спеціалісти) та суд.

• Кожний допитаний свідок має залишатися в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою всіх сторін.

Допит малолітніх і неповнолітніх свідків

Відповідно до ст. 232 ЦПК допускається допит малолітніх та неповнолітніх свідків. Допит даних свідків має певні особливості. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.