Розірвання шлюбу із засудженою особою
1. Нормативно-правова база
- Конституція України
- Сімейний Кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»
- Лист роз'яснення Міністерства юстиції України "Новітні норми порядку розірвання шлюбу: деякі питання з практики застосування" від 21.04.2011
2. Порядок розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі
В прийнятому Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» знайшли закріплення норми, згідно яких, засуджені до позбавлення волі особи, незалежно від строку покарання, мають можливість ініціювати питання розірвання їх шлюбу в судовому порядку або розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану за взаємною згодою з другим із подружжя, та у разі відсутності спільних дітей. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. Разом із зазначеною заявою подається письмовий договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов життя дитини братиме той з батьків, який буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Тут слід врахувати, що заява про розірвання шлюбу і договір про розмір аліментів повинні бути нотаріально засвідчені (до нотаріального посвідчення законодавство прирівнює завірення начальником установи виконання покарань).
Якщо засуджений не згоден на розлучення, пред’явлення позову про розірванню шлюбу відбувається, в порядку ст. 110 Сімейного кодексу України, а саме пред'явлення позову одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини.
Позов про розірвання шлюбу одним із подружжя подається за зареєстрованим місцем проживання другого з подружжя. У позові необхідно докладно описати всі наявні причини, через які у подружжя виникає бажання розлучитись.
Так, суд приймає рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім того, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» не передбачається проведення державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу і позбавляє необхідності виконання громадянами зайвих процесуальних дій щодо реєстрації розірвання шлюбу та отримання відповідного свідоцтва.
Зміни, внесені до нормативного порядку розірвання шлюбу, безумовно відповідають інтересам громадян, оскільки істотно спрощують цей процес, а також вирішують питання реалізації всіма без виключення особами своїх особистих немайнових та майнових прав, пов’язаних зі шлюбом та сім’єю.
