Встановлення факту постійного проживання на території України
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV
- Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III
- Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI
- Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI
Визначення термінів
- Країна громадянської належності - країна чи країни, громадянином (підданим) якої (яких) особа є;
- Країна попереднього постійного проживання - країна, в якій іноземець або особа без громадянства постійно проживали до прибуття в Україну;
- Країна походження іноземця або особи без громадянства - країна чи країни громадянської належності або країна попереднього постійного проживання;
- Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
- Посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
- Посвідчення особи на повернення - документ, який видається іноземцю або особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (приймання і передачу осіб);
- Резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні;
- Факти, що мають юридичне значення, — це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Позасудовий порядок
Факт постійного проживання на території України може бути встановлений у позасудовому порядку.
Куди звернутися:
З метою встановлення факту постійного проживання на території України особа може звернутись до органів місцевого самоврядування – сільських, селищних або міських рад.
Вартість:
Безкоштовно
Перелік та зразки необхідних документів:
Даний факт може бути встановлений на підставі видачі сільською, селищною або міською радою довідки про фактичне місце проживання. Окрім цього для підтвердження факту постійного проживання на території України громадянин може надати такі підтверджуючі документи:
- паспорт громадянина України,
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу ;
- посвідчення особи на повернення в Україну
Строки розгляду питання:
Довідка видається на протязі 5- ти робочих днів з дня звернення особи, а в разі, якщо підготовка інформації для довідки потребує додаткового вивчення не пізніше 15 днів.
Підстави для відмови:
Видача довідок особам не зареєстрованим у будинковолодінні спільно із заявником не проводиться
Порядок оскарження:
У випадку відмови видачі такої довідки особа може звернутися із заявою/скаргою до районної державної адміністрації, облдержадміністрації, адміністрації м. Києва, м. Севастополя.
Особливі випадки:
Видача такої довідки посмертно.
Судовий порядок
Для встановлення факту постійного проживання на території України можна скористатись однією із процедур окремого провадження, передбаченою главою 6 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України, а саме, процедурою встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Куди звернутися:
З метою встановлення факту постійного проживання на території України особі необхідно звернутися із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання на території України до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем проживання.
Вартість:
За подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір») та витрат, пов’язаних з розглядом судової справи. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; * інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; * учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав; * заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Перелік та зразки необхідних документів:
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу.
Строки розгляду питання:
Здійснюється за загальними строками, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України
Підстави для відмови:
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом.
Порядок оскарження:
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України
Особливі випадки:
Встановлення факту постійного проживання на території України посмертно.