Порядок припинення стягнення аліментів на дружину

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 09:28, 24 травня 2024, створена Dermelova.Alina (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Підстави припинення сплати аліментів

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. (ст. 84 СК України)

Статтею 82 Сімейного кодексу України визначені загальні підстави припинення права одного з подружжя на утримання.

Так, право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.

Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Крім того, право одного з подружжя на утримання припиняється у наступних випадках:

  • Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

- подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

- непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;

- непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

- одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги;

- особи, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу. (ст. 83 СК України)

  • В разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.( ст. 85 СК України)
  • Якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини. ( ст. 85 СК України)
  • Якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини. (ст. 87 СК України).
  • Якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини (ст. 87 СК України). Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору. На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення. ( ст. 89 СК України)

Судовий порядок врегулювання

У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з позовною заявою про припинення стягнення аліментів на дружину/чоловіка.

Куди звертатися

Для подачі заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.

Вартість

За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Так, згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Письмові докази

Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені вимоги.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Такими доказами можуть бути, наступні документи:

  • копія свідоцтва про народження дитини/дітей;
  • копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;
  • копія паспорту сторін;
  • копія картки фізичної особи-платника податків сторін;
  • довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;
  • пояснення свідків;
  • довідка про доходи з місця роботи/навчання;
  • інформація про наявність чи відсутність житла;
  • інформація про стан здоров’я, тощо.