Порядок спадкування неприватизованої квартири
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Закон України "Про приватизацію державного житлового фонд"
- Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян»
Загальні поняття приватизації
Приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").
Відповідно до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Увага!!! Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди.
В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.
Право на неприватизовану квартиру у разі смерті власника
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За змістом статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян. Таким чином, для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, у тому числі оформлена заява на приватизацію квартири.
У свою чергу, у частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
До відома! У разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але не пізніше місяця з дня одержання заяви, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Відтак, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що:
- на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею;
- спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність
- спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію.
Процедура спадкування неприватизованої квартири
З метою прийняття спадщини на неприватизовану квартиру після смерті спадкодавця, який за життя встиг звернутися до органу приватизації з належно оформленою заявою, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця з заявою про прийняття спадщини.
Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру (розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на житло), нотаріус видає постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Отримавши відмову нотаріуса, спадкоємцю необхідно звернутись до міськрайонного суду за місцем відкриття спадщини з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Відповідачем по цій справі виступатиме орган місцевого самоврядування, третьою особою можна залучити орган приватизації, до якого спадкодавець звертався з належно оформленою заявою.
Які потрібні документи
Для звернення до суду з позовною заявою необхідно зібрати наступні документи:
- паспорт та ідентифікаційний номер Позивача;
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- заяву про прийняття спадщини;
- витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі;
- ордер на право зайняття квартири;
- постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій;
- докази звернення спадкодавця до органу приватизації (зокрема, належним чином оформлена заява на приватизацію, технічний паспорт на квартиру і т.д.);
- квитанцію про сплату судового збору.
У випадку неможливості надати заяву спадкоємця до органу приватизації, до позовної заяви необхідно надати клопотання про витребування доказів.
Ціна позову та розмір судового збору
Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.
Згідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Онлайн-оплата судового збору за посиланням: https://court.gov.ua/affairs/sudytax/.
