Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття харчового отруєння та його характерні симптоми

Статтею 1 Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” визначено, що до закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб.

.

Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:

  • Нудота.
  • Коліки, спазми у животі.
  • Діарея.
  • Блювання.
  • Підвищення слиновиділення.
  • Підвищення температури тіла.
  • Зневоднення.
  • Падіння артеріального тиску.
  • Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.

Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.

Алгоритм дії в разі отруєння

  • Завжди зберігайте чек, у разі отруєння його слід додати до вказаних нижче документів.
  • Оформити свідчення друзів або знайомих, котрі були теж на трапезі.
  • Обов’язково треба засвідчити факт отруєння: звернутися до лікарняного закладу або викликати «швидку», повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, вірогідно, отруїлися. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.
  • Спочатку можна спробувати звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.
  • Якщо звернення результатів не дало, написати заяву до місцевого управління із захисту прав споживачів.
  • Подати позовну заяву до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні

При досудовому врегулюванні спору, особа, що має підозри на харчове отруєння, відповідно до ст.41 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» звертається до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства з метою розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.
Передусім це Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (ст.36 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб») задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

Судове врегулювання спору є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Відповідальність за порушення санітарних норм


Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.42 КУпАП порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність передбачена ст. 325 КК України: Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Цивільна відповідальність - відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Відповідальність_за_отруєння_в_закладі_громадського_харчування&oldid=28393