Проходження військової служби громадянами України
Нормативна база
- Конституція України
- Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»
- Дисциплінарний статут Збройних Сил України
- Цивільний кодекс України
Поняття військової служби
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Проходження військової служби здійснюється:
♦ громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;
♦ іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Види військової служби
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» існують військової служби:
♦ строкова військова служба;
♦ військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
♦ військова служба за контрактом осіб рядового складу;
♦ військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
♦ військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
♦ військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
♦ військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
♦ військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом.
Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов’язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов’язки військової служби.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби
Початком проходження військової служби вважається:
♦ день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
♦ день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
♦ день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
♦ день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до ч. 4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
♦ у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
♦ у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:
♦ у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
♦ за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
♦ за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
♦ у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:
♦ у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
♦ за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
♦ через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
♦ у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
♦ у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
♦ у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
♦ у зв’язку з припиненням громадянства України.
Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних, міських військових комісаріатів (військовозобов’язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
Підготовка громадян до проходження військової служби
Ститтею 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Граничний вік перебування на військовій службі
Стаття 22 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає граничний вік перебування на військовій службі:
♦ для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом до 45 років;
♦ для військовослужбовців молодшого офіцерського складудо 45 років;
♦ для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) до 55 років;
♦ для військовослужбовців вищого офіцерського складу до 60 років;
♦ для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:
- рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
- вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються статтею 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» :
♦ для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях до 18 місяців;
♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра до 12 місяців;
Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
♦ для осіб рядового складу 3 роки;
♦ для осіб сержантського і старшинського складу від 3 до 5 років;
♦ для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;
До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
