Вихід із членства особистого селянського господарства
Нормативно-правова база
- Земельний кодекс України
- Закон України "Про особисте селянське господарство
- Закон України "Про зайнятість населення"
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017 № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"
- Наказ Державної служби статистики України 11.04.2016 № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах" від 11.04.2016 № 56
- Постава Кабінетів Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"
- Наказ Держстату України Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад від 24.11.2015 № 340.
Що таке особисте селянське господарство?
Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство”. особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Облік особистих селянських господарств
Відповідно до статті 4 Закону України “Про особисте селянське господарство” облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Стаття 8 Закону встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї ) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства.
Але потрібно враховувати наступні обставини:
- Окремого порядку реєстрації особистого селянського господарства не передбачено, проте з метою встановлення кількості особистих селянських господарств та їхніх основних характеристик затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017 № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами". Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма №1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.
- У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у формах №1,3 зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. Також вказуються назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою, а також прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство. Якщо ведення особистого селянського господарства припинено, то зазначається дата закінчення цієї діяльності.
- У разі ведення форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідної письмової заяви. У разі ведення Форма №1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми №1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею 11 Закону України "Про особисте селянське господарство", проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.
Вихід із членства в особистому селянському господарстві
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві до відповідної ради. У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України "Про особисте селянське господарство . У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства. Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства. Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. Нагадаємо підстави припинення ведення ОСГ, які визначені ст. 11 З Закону України "Про особисте селянське господарство . До зазначених підстав належать наступні:
- рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
- якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
- припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України.
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.
