Порядок реєстрації релігійної організації

Нормативно-правова база

• Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;
• Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
• Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI
• Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII
• Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань // Верховна Рада України; Закон від 15.05.2003 № 755-IV
• Про звернення громадян // Верховна Рада України; Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР
• Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього // Мінкультури України; Наказ, Стандарт від 18.04.2012 № 366*

Поняття релігійної організації

Відповідно до Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Державна реєстрація релігійної організації

Реєстрації релігійної організації проводиться в один етап у суб’єкта державної реєстрації релігійних організацій. Суб’єктами державної реєстрації релігійних організацій визначено:

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;

2. Обласні державні адміністрації.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії є Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України. Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури України здійснює реєстрацію: релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів. Натомість Обласні державні адміністрації здійснюють державну реєстрацію релігійних громад.

Послідовність дій одержувача послуги:

• Подання до Мінкультури повного пакета документів, визначених розділом ІІІ Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього;
• Отримання письмового повідомлення про прийняте рішення;
• Отримання однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до нього) та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).

Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"» представляє релігійне об’єднання, до Мінкультури подається:

1. заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання;
2. статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках;

До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:

• належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
• перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
• належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до Мінкультури подається:

1. заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію;
2. статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.

До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:

• належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації;
• належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
• належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

Відмова в реєстрації статуту релігійної організації
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству. Діяльністю релігійної організації, що суперечить чинному законодавству та може бути припинена у судовому порядку, згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважаються:

• вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;
• поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;
• систематичне порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);
• спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.

У наказі про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) зазначаються підстави для відмови. У разі відмови у наданні адміністративної послуги заявнику протягом десяти днів з дати прийняття відповідного рішення направляються письмове повідомлення та копія наказу Мінкультури про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них). Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є отримання одержувачем однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), що засвідчена у встановленому порядку, та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).