Договір найму (оренди)

Договір найму(оренди)

• Нормативна база
• Договір найму (оренди)
• Види договорів
• Форма договору найму (оренди)

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Житловий кодекс України
• Господарський кодекс України
• Податковий кодекс України
• Закон України "Про оренду землі"

Договір найму (оренди)

Предметом договору найму (оренди ) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (не споживна річ). Предметом цього договору також можуть виступати майнові права.

За загальним правилом право передання майна в найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права. Проте наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (оренди).

Основними обов'язками наймодавця за договором найму (оренди) є такі:

1) передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму (оренди);

2) передати наймачеві річ у комплекті і в стані, що відповідають умовам договору найму (оренди) та її призначенню;

3) повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається в найм (оренду).

Основними ж обов'язками наймача за цим договором е такі:

1) користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору найму (оренди);

2) вчасно сплачувати плату за користування майном;

3) усунути погіршення речі, які сталися з його вини. При цьому наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Види договорів

Законодавець виділяє кілька окремих видів договорів найму (оренди), які мають свої особливості:

1) договір прокату. За цим договором наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Хоча такай предмет може використовуватися і для виробничих потреб, якщо це встановлено договором;

2) договір найму земельної ділянки, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватися у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них;

3) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди. Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму;

4) договір найму (оренди) транспортного засобу, предметом якого можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. У договорі найму (оренди) транспортного засобу можна встановити, що цей засіб передається у найм з екіпажем, який його обслуговує;

5) договір лізингу, відповідно до якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізинго-одержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом цього договору земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом;

6) договір найму (оренди) житла, за яким одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. При цьому помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Форма договору найму (оренди)

Форма договору оренди визначається за загальними правилами щодо форми правочинів (статті 205-210 ЦК України) та договорів (ст. 639 ЦК України). Однак для оренди певних видів майна закон встановлює вимоги щодо укладання договору в письмовій або нотаріально посвідченій формі (наприклад, у ст. 799 ЦК України встановлено вимоги до форми договору оренди транспортних засобів).

Договір найму (оренди) необхідно відрізняти від інших подібних договорів. Від договорів, спрямованих на відчуження майна (купівлі-продажу, міни, дарування тощо), договір оренди відрізняється тим, що при укладанні останнього майно передається лише у тимчасове володіння та користування наймача, при цьому право власності до нього не переходить і після припинення договору оренди наймач зобов'язаний повернути предмет договору оренди наймодавцю. Від договорів позики, кредиту договір оренди відрізняється за предметом (предметом позики можуть бути грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а кредиту - лише грошові кошти). Досить подібним до договору оренди є договір позички. Найважливішою їх відмінністю є безвідплатний характер позички. Договір оренди відрізняється від договорів про надання послуг (зберігання, перевезення, комісії тощо) тим, що передача майна під час надання послуги здійснюється не для тимчасового власного користування виконавцем, а з метою отримання певного корисного для замовника результату.