Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

Нормативна база

• Цивільний процесуальний кодекс України
• Положення про автоматизовану систему документообігу суду
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 р. № 957-р “Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи”.

Можливість пред’явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме

Частиною 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Частиною 10 ст. 28 ЦПК установлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

При цьому слід звернути увагу на загальні засади територіальної юрисдикції (підсудності) (§ 3 Глава 2 Розділу І ЦПК) - (окремо в базі - пункт 5 - “До якого суду звернутися (підсудність справи)”, стаття - Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
Зокрема, слід врахувати, що незалежно від наявності чи відсутності інформації про місце реєстрації проживання або перебування відповідача, - є випадки виключної підсудності (ст. 30 ЦПК), що унеможливлює звернення до суду на вибір позивача (ст. 28 ЦПК).

Для прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 30 ЦПК).

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.

В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі, згідно ч.ч. 6-10 ст. 187 ЦПК, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст. 187 ЦПК)

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК (судові повістки) відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 12 ст. 128 ЦПК визначено, що порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно останнього абзацу п. 15 ч. 1 Розділу XIII ЦПК /Перехідні положення/ Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У відповідності до п.п. 15.8 п. 15 ч. 1 Розділу XIII ЦПК /Перехідні положення/ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду /рішення від 26 листопада 2010 року N 30, з змінами і доповненнями/, яким передбачено наступне:

• п.п. 10 п. 2 Розділ ІІІ - автоматизована система документообігу суду та інші підсистеми мають в тому числі забезпечувати, зокрема, розміщення на веб-порталі оголошень про виклик в суд осіб (відповідача, третьої особи, свідка), зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме; оприлюднення у випадках, встановлених законом, іншої інформації на веб-порталі, веб-сайтах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
• п.п. 6 п. 4 Розділ XIV - на головній сторінці веб-порталу та на сайтах судів на веб-порталі (інформація, що відноситься до кожного суду та її наявності) автоматично, оприлюднюються наступна інформація (посилання на неї), зокрема, оголошення про виклик відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, номер судового провадження, місце, дата і час наступного судового засідання, на яке така особа викликаєтеся.
  

Згідно ч. 2 ст. 129 ЦПК (Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд) в оголошенні про виклик вказуються:

• ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
• найменування та адресу суду;
• зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
• назву справи, за якою робиться виклик;
• зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
• зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
• у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
• роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
  
  

Частина 10 ст. 130 ЦПК містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, слід звернути увагу, що хоч в чинному Цивільному процесуальному кодексі України і відсутні відповідні положення щодо вчинення оголошення в пресі, як це було передбачено редакцією вказаного кодексу до 15.12.2017 р., однак Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 р. № 957-р “Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи” визначено:

1. Друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, є газета “Урядовий кур’єр”.
2. Затверджено перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.
   

За вказаним переліком по кожному регіону України визначено друкований засіб масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в якому у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме:

• Вінницька область - газета “Вінниччина”;
• Волинська область - газета “Волинь-нова”;
• Дніпропетровська область - газета “Вісті Придніпров’я”;
• Донецька область - газета “Часопис Донеччина”;
• Житомирська область - газета “Житомирщина”;
• Закарпатська область - газета “Новини Закарпаття”;
• Запорізька область - газета “Запорізька правда”;
• Івано-Франківська область - газета “Галичина”;
• Київська область - газета “Час Київщини”;
• Кіровоградська область - газета “Народне слово”;
• Луганська область - газета “Вісті Луганщини”;
• Львівська область - газета “Високий Замок”;
• Миколаївська область - газети “Южная правда”, “Рідне Прибужжя”;
• Одеська область - газета “Одеські вісті”;
• Полтавська область - газета “Зоря Полтавщини”;
• Рівненська область - газета “Вісті Рівненщини”;
• Сумська область - газета “Сумщина”;
• Тернопільська область - газета “Свобода”;
• Харківська область - газета “Слобідський край”;
• Херсонська область - газета “Наддніпрянська правда”;
• Хмельницька область - газета “Подільські вісті”;
• Черкаська область - газета “Черкаський край”;
• Чернівецька область - газета “Буковина”;
• Чернігівська область - газета “Деснянська правда”;
• у м. Київ - газета “Хрещатик”.

Окремі категорії цивільних справ при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме

Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (Глава 4 Розділу IV ЦПК України), при якому:

- заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ч. 1 ст. 305 ЦПК).

- суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ст. 307 ЦПК).

Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (Глава 1 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:

- Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (ч. 2 ст. 464 ЦПК).

Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (Глава 2 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:

- клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (ч. 1 ст. 472 ЦПК).

Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (Глава 3 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:

- якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (ч. 2 ст. 475 ЦПК).

Розшук відповідача місце перебування якого невідоме

В справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (ч. 1 ст. 132 ЦПК).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (п. 4 ч. 1 ст. 252, п. 8 ч. 1 ст. 253 ЦПК).

Згідно ст. 438 ЦПК Розділу VI (Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) за поданням виконавця протягом 10 днів суд розглядає питання про оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.